четвер, 7 листопада 2019 р.

Тренінгове заняття "Медіаграмотність - необхідне вміння для сучасної особистості"


Очікувані результати. Під час тренінгу учасники:
- опанують зміст понять медіа ( мас-медіа), медіа текст, пропаганда, «джинса»,маніпуляція, джерела інформації, «мова ворожнечі»;
- зрозуміють, яким чином медіа впливають на формування громадської думки,
- навчаться визначати знаки замовних матеріалів та «мову ворожнечі»;
-оволодіють базовими технологіями запобігання впливу маніпулятивних та пропагандистських матеріалів.

Вступна частина
Знайомство учасників між собою та створення умов для дружньої і відкритої роботи протягом усього тренінгу (Криголамна вправа «Знайомство»)

Теоретично-практична частина

 МЕДІА- це канали комунікації, через які передається і отримується інформація. Ми отримуємо інформацію не лише текстову, звуки та зображення також містять повідомлення. Інформація  є послідовністю словесних, візуальних та інших символів.

Завдання: Спробуйте  визначити  канали, через які ми щоденно отримуємо інформацію.
1) телебачення+ радіо
2)різні типи реклами ( СМС, біл-борди, флаєри, розтяжки тощо)
3) книги, преса
4)кінематограф
5) відеоігри
6) інтернет
? – Які з цих медіа ви найчастіше використовуєте?

Досить часто характер нашої поведінки залежить від конкретних медіа, яким ми надаємо перевагу. Медіа -не просто обіг інформації. Вони формують громадську думку та впливають на людей. Будь-який медіатекст завжди несе в собі МЕСЕДЖ або КЛЮЧОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ – найважливішу ідею, яку має винести з публікації, інтерв’ю, репортажу, ток-шоу, фільму, книги, реклами тощо цільова аудиторія, для якої це повідомлення створюється. В наш час нашу позицію щодо того чи іншого питання формують новинні програми.
Проте варто розуміти, що НОВИНИ –це не лише відображення реальності, але й сконструйована та відредагована реальність. Авторами новин є журналісти, редактори, видавці та власники мас-медіа – учасники процесу обробки інформації.

Дискусія «Шанси стати новиною»
- пересічне життя пересічної людини
- екстраординарна подія в житті пересічної людини
- пересічний одружений чоловік, який має семеро дітей
- жінка, яка була тричі заміжня
- досвідчений касир, який пропрацював 30 років у банку
- досвідчений касир, який поцупив 1 млн доларів у банку
- пересічний пенсіонер
- пенсіонерка, яка прожила понад 100 років
Завдання: 1.Ознайомтеся з текстом . Визначте, які  з наведених прикладів мають шанси стати новиною, а які –ні.
                   2. Наведіть приклади інших подій, які можуть стати новинами в медіа. В чому причина такого підходу з боку медіа для відбору інформації?


Медіа формують «порядок денний» суспільства. Відомо, що людина може запам’ятати 2-3 інформаційні повідомлення з потоку новин. Від того, де розміщена інформація: заклично на першій сторінці чи без ілюстрації в середині видання, залежить і увага аудиторії. Обсяг медійного часу , витраченого на проблему, яке місце займає ця новина у випуску теленовин, визначає їх впливовість.
Коли медіа фокусують увагу лише на декількох питаннях і темах, громадськість схильна сприймати їх як найбільш важливі.
Зміст медіа контролюють ГЕЙТКІПЕРИ ( власники медіа), які вирішують, чи потрібно, щоб люди про це дізналися , чи ні, а також, що потребує аудиторія, а без чого можна обійтися.
 Медіа не можуть змусити нас думати в  певний спосіб, але вони можуть зробити ті чи інші питання актуальним  для нас, і таким чином маніпулювати. Коли ви користуєтесь тією чи іншою інформацією  з медіа, завжди зважайте на те, хто гейткіпер цієї інформації.
Ми з вами щодня продивляємося велику кількість інформаційних матеріалів.
Це можуть бути різноманітні відео, ролики, статті тощо. Та як серед цього величезного медіапотоку віднайти саме якісний журналістський матеріал, що нас проінформує, а не дезорієнтує, заплутає, призведе до хибних висновків? Журналіст у своїй професійній діяльності має керуватися журналістськими стандартами, саме вони визначають ступінь його професіоналізму та рівень якості матеріалу, що подається.
Основні журналістські стандарти якості матеріалу:
• баланс думок і точок зору;
 • повнота передачі фактів та інформації;
 • розмежування фактів і думок/коментарів;
 • достовірність;
 • посилання на джерело інформації;
• точність викладу матеріалу.

Порядок денний в умовах сучасної інформаційної залежності може бути елементом маніпуляції. Тому під час його аналізу (байдуже, в якій державі і на якому інформаційному ресурсі) дуже важливо пам’ятати, що фокус новин зосереджено на тих подіях, які нам, як споживачам інформації, складніше за все перевірити. У багатьох випадках ці фактори – відстань від подій і неможливість бути свідком подій, які описують ЗМІ. Цей інструмент ставить нас у залежне становище від медіаканалів: вони автоматично набувають статусу єдиної можливості отримання інформації. Отже, ми починаємо цій інформації вірити.
Коли сьогодні ввечері ви натиснете кнопку на пульті і займетеся щоденним, звичним переглядом новин, поставте собі два запитання: «Хто власник цього каналу?» і «Які у нього інтереси в медіапросторі?». Якщо ви на них відповіли, то ви вже розумієте, які приховані мотиви нестимуть в собі репортажі і журналістські матеріали. Пам’ятайте про те, що не вся інформація потрапляє до нас, але й та, що потрапляє, абсолютно точно пройшла безліч фільтрів, коригувань та адаптацій.
Адже медіа часто використовують МАНІПУЛЯЦІЇ   і/чи  ПРОПАГАНДУ
Маніпуляція в медіа – це техніка цілеспрямованого викривлення інформації заради формування певного погляду, певного ставлення до тієї або іншої проблеми/особи/явища.
Прикладами маніпуляції в медіа можуть бути:
- надання неповної інформації;
- навмисне приховування певного аспекту інформації;
- зміщення акцентів у повідомленні;
- висмикування з контексту тощо.
Маніпуляція в медіа тісно пов’язана з одним важливим поняттям – «пропагандою».
Пропаганда – це така форма комунікації, що має за мету вплинути на ставлення суспільства до певної проблеми/ситуації/явища. Пропаганда можлива завдяки застосуванню маніпулятивних технік. Пропаганда є цілеспрямованою. Тобто йдеться не про випадкову помилку або неточність, а саме про цілеспрямовану тактику.
Пропаганда звичайно впливає на ставлення до певних явищ або груп людей. Наприклад, пропаганда може формувати ворожість до мігрантів через зображення їх як загрози.
Пропаганда може мати різні форми й використовувати різні засоби. Пропагандистськими можуть бути як листівки, що роздають на вулиці, так і матеріали в мас-медіа, які аудиторія сприймає як незалежну журналістику. Це додаткова небезпека від пропаганди – підрив довіри до медіа.
Пропаганда може ґрунтуватися частково на правдивій інформації, але її змішування з несправжньою інформацією призводить до фактичного обману людей.
Історичний приклад ( Гітлер- Сталін).
Тексти промов  Сталіна і Гітлера були спрямовані на широку народну аудиторію, з метою мобілізації народу на війну, подолання сумнівів, недовіри, тривоги, страху. Обидва лідери зверталися до системи цінностей свого народу, до почуття відданості та патріотизму, до тих речей, які об’єднують людей. Кожен з лідерів підкреслює свою унікальність, свою роль у боротьбі з ворогом, підкреслює єдність інтересів, вірність народові, дбання про батьківщину. Це супроводжується відкритістю, доступністю, створенням ілюзії діалогу. Використовуючи меседж патріотизму, почуття власної гідності та власної правоти, автори вдавалися до маніпуляції свідомістю народу. Тобто ці звернення стали засобом масової пропаганди, що втілилася у конфлікт світового масштабу.
Як бачимо, проблема пропаганди дуже гостра й маніпуляції в медіа небезпечні, бо пропаганда ілюструє силу медіа, силу комунікації. Вона той інструмент, який здатний змінити настрої суспільних груп і навіть цілих суспільств.
Протягом нашого тренінгу ми розглянемо різні види маніпуляцій і зосередимося на тому, як їх розпізнавати. Вже зараз ми можемо виділити кілька важливих маркерів в інформаційних матеріалах, які можуть свідчити про те, що інформація маніпулятивна й використовується з пропагандистською метою.
Отже, якщо в інформаційних матеріалах ви помітили:
• використання неідентифікованих джерел, чуток, які неможливо перевірити;
• штучне об’єднання в один матеріал не пов’язаних між собою подій;
• емоційно забарвлені слова, якими описують людей і явища;
• категоричні судження;
• заклики до дій
це може свідчити про те, що цей матеріал маніпулятивний і пропагандистський.

Чи належать, наприклад, соціальні ролики здорового способу життя, дотримання правил дорожнього руху до пропаганди? Адже вони теж спрямовані на чуттєвий складник людини, змушують замислитися, змінюють світогляд. Який контраст вони мають? Негативний чи позитивний?
 ( відповіді учасників тренінгу)
 Для того, щоб розібратися з цим питаннями, пригадаємо трохи історію. Механізм пропаганди запущено у Ватикані після створення Конгрегації пропаганди віри, що ставила за мету просування впливу католицької церкви у її боротьбі зі світською владою у світі, створення місій у різних країнах. Ширшого розмаху та вжитку вона дістала під час Першої та Другої світової війни. З цього часу термін «пропаганда» має переважно негативний характер (ненависть і боротьба з ворогом, об’єднання сил і важка робота, щоб його перемогти). Після Другої світової війни пропаганда набула такого негативного відтінку, що більше це поняття неможливо було позиціонувати у позитивному сенсі через викликані нею страхітливі наслідки.
Тому в ХХ столітті позитивна пропаганда була замінена іншими поняттями: соціальна реклама, піар («зв’язки із громадськістю»), які й здобули масовий ужиток. Як бачимо, такі поняття, як «соціальна реклама», «піар», «реклама» вийшли з позитивної пропаганди. Вони сильно перетинаються і викликають багато запитань: Чи всюди міститься пропаганда? У чому її головні відмінності? Реклама – це пропаганда?
Необхідно пам’ятати, що соціальна реклама, піар, реклама товарів, послуг – це витоки «білої» (позитивної) пропаганди. У сучасному світі термін «пропаганда» використовується тільки в негативному значенні і застосовується здебільшого лише в таких сферах, як політика та ідеологія.
«Джинса» - сленгове слово, яке використувується , переважно в медійній спільноті. Синонім терміна «прихована реклама». Цей термін означає  зумисну приховану рекламу чи антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики чи телевізійних програм.
«Джинса» поділяється на комерційну та політичну. У першому випадку рекламують товари чи послуги окремої компанії, а в другому – політичних діячів. «Джинса» намагається маскуватися під журналістські матеріали, але це є маніпуляцією читацькою чи глядацькою аудиторією. Наприклад, «якийсь кандидат відкрив майданчик своїм коштом чи сквер, зібрав багато людей, всі люди були в захваті, щасливі й дуже дякували цьому кандидату». А насправді ж коштом платників податків.
Коли вам незрозуміло, пропаганда це чи рекламний хід, необхідно поставити собі два важливі запитання: «Що говорить мені цей ролик/постер/листівка тощо» та «На що він націлений?». Відповіді на ці запитання в різних видів подання інформації будуть відповідно також різні.
Інформування – інформує, роз’яснює, АЛЕ не дає готових рішень.
Пропаганда – інформує, роз’яснює, переконує, АЛЕ компрометує, маніпулює.

ВПРАВА: Учасники тренінгу отримують роздаткові матеріали ( газети, рекламні проспекти, політичні плакати, агітаційні матеріали передвиборчих кампаній тощо)
Завдання: Проаналізуйте отримані матеріали, виявіть приклади комерційної реклами, політичної реклами, «джинси», інформування, пропаганди.
(Підказка :Якщо ми себе запитуємо: «Що говорить мені ця інформація?», то при інформуванні відповідь буде…роз’яснює, але не дає готових рішень
Якщо ми запитуємо себе: «На що націлена:?», відповідь буде…роз’яснює, але переконує, маніпулює, компрометує.)

Дуже часто, щоб привернути увагу чи , навпаки , відвернути увагу від якоїсь події, медіа вигадують фейкові новини. ФЕЙК від англ. ПІДРОБКА.
ФЕЙКАМИ називають :
1) підроблені фото чи відеоролики;
2) фальшиві новини, які не всі здатні відрізнити від правди,
3) сторінки в соцмережах, створені від імені інших осіб, як правило, відомих людей.
Як розпізнати «Фейкову новину»:
1. Читайте більше , ніж заголовок.
2.Перевірте, яке видання опублікувало цю новину.
3. Перевіряйте дату і час публікації ( оприлюднення).
4.З’ясуйте,хто автор.
5.Дивіться, на які джерела посилаються в новині.
6.Звертайте увагу на сумнівні цитати та фотографії.
7. Бережіться упередженості.
8.Подивіться,чи інші видання пишуть про це.
9. Шукайте першоджерело.
10. Добре подумайте перш, ніж поширювати цю новину чи ділитися з іншими.

Ще одним елементом маніпуляції є використання так званої МОВИ ВОРОЖНЕЧІ.
Мова ворожнечі – це систематичне вживання слів і висловів, що виявляють агресію проти людини або групи осіб за ознакою раси, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Іншими словами – мова ворожнечі – це вияв дискримінації.
 За даними соціологів найчастіше об’єктами цькування медіа стають:
- роми,
- євреї,
- люди мусульманського віросповідання,
- люди африканського походження,
- представники ЛГБТ-спільноти,
- жінки.
Мова ворожнечі спрямована на спільноти в яких вже є конфлікт, спрямована на несприйняття відмінностей, притаманних для інших людей. ЇЇ метою є провокування людини на агресію. Основні ознаки: емоційність, дегуманізація, поширення негативних стереотипів.

Варто пам’ятати, що мова ворожнечі не спирається на факти, а лише на сконструйовані образи. Запобігайте поширенню стереотипів та упереджень, цінуйте позитивний  внесок кожної людини, поважайте права та потреби інших людей незалежно від статі, національності, релігії, здібностей, віку тощо.

Закріплення. ВПРАВА http://tvoemisto.tv/media/quiz/fakenews/

Рефлексії. Ось і завершується наш тренінг. Хотілося б почути , чи справдились ваші очікування від тренінгу? Чи було це заняття корисним для вас? Де і як ви зможете скористатися набутими знаннями та вміннями?

Джерела та література:

1.Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя./За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза – К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2016.

2.Ознаки фейкового тексту.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.stopfake.org/ru/priznaki-tekstovogo-fejka/

3.Педагогический справочник по медиаграмотности критическое мышление в мультимедийном мире Синди Шейбе и Фэйт Рогов перевод с английского С. Диома, под редакцией В. Ф. Иванова, О. В. Волошенюка. - Киев .: Центр вильної преси, Академія української преси, 2017.


4.Як розпізнати "джинсу" в газеті.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/yak_rozpiznati_dzhinsu_v_gazeti/

Виступ на семінарі резерву керівних кадрів "Організація науково-методичної, дослідно-експериментальної роботи з педагогічними кадрами"

З ДОСВІДУ РОБОТИ ТВОРЧИХ ГРУП ВЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ М.ПЕРВОМАЙСЬКА 
(2015-2019 рр.)

В умовах реформування української школи актуалізується потреба підвищення професійної компетентності та індивідуальної мобільності педагогів.
Одна з дієвих колективних форм методичної роботи - творчі групи вчителів, які створюються з метою впровадження досягнень педагогічної науки і передового досвіду в навчально-виховний процес. Завдання цих груп - розв'язувати актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які є новими в педагогічній теорії і практиці (наприклад: особливості роботи за новою програмою, підручником, використання ІКТ в навчальному процесі, підвищення медіаграмотності вчителів, шляхи упровадження інклюзивної освіти в школі тощо). Робота цих груп має випереджальний характер.
Діяльність творчої групи здійснюється за такою технологією:
1-й етап. Вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми освоєння наявного досвіду, консультації з представниками науки, досягнення високої компетентності і суті проблеми, яка вивчається.
2-й етап. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад із застосування на практиці досягнень науки, конкретизація практичних рекомендацій, розроблених вченими, стосовно специфіки контингенту вчителів, школи, класу.
3-й етап. Апробація рекомендацій, розроблених на основі теоретичних положень, коригування їх у процесі практичного застосування, створення власного досвіду з проблеми.
4-й етап. Поширення створеного досвіду, демонстрування його широким масам учителів; виступи з лекціями, повідомленнями про даний досвід, пропаганда його у пресі; консультування при підготовці і проведенні семінарів-практикумів, педагогічних читань, науково-практичних конференцій тощо.
Творчі групи вчителів історії міста Первомайська, які працювали  протягом 2015-2019 рр.,  накопичили чималий досвід практичного застосування рекомендацій по впровадженню в навчальний процес ІКТ, розвитку критичного мислення та опанування медіаграмотністю, який був узагальнений у збірках методичних розробок уроків історії із застосуванням ІКТ, збірці пам'яток для організації продуктивного навчання на уроках історії та двох інформативно-методичних сайтах.
У період з 2015 по 2017 р. творча група вчителів історії працювала над проблемною темою "Використання ІКТ у професійній діяльності вчителя".
Метою і завданнями роботи творчої групи було підвищення рівня компетентності вчителів суспільствознавчих дисциплін засобами мережевих технологій, вивчення передового досвіду по впровадженню ІКТ  і творче його застосування в процесі самоосвіти та навчанні учнів: створення персональних веб-сайтів чи блогів для обміну методичним досвідом з колегами , віртуальних спільнот  для роботи з учнями тощо. За основу бралися методичні рекомендації з впровадження ІКТ, розроблені доцентом кафедри філософії та методології суспільствознавчих дисциплін МОІППО Десятовим Д.Л.
Перше засідання творчої групи проводилось за темою: «Методичні засади застосування ІКТ у процесі навчання історії», в ході якого вчителі ознайомились з історією створення комп’ютерних мереж та їх функціональними можливостями на сучасному етапі розвитку інтернету. Під час практичної частини засідання  учасники творчої групи навчилися створювати віртуальні спільноти в Google+ для подальшої  роботи в них з власними учнями. Крім того вчителі міста були залучені до обласної спільноти вчителів історії Миколаївської області, де змогли ділитися методичними знахідками та досвідом їх впровадження з колегами області.
На наступному засіданні творчої групи з теми «Підвищення рівня професійної компетентності вчителя суспільствознавчих дисциплін засобами мережевих технологій.  Персональний веб-сайт  як методичний інструмент в роботі вчителя історії» вчителі навчилися створювати власні сайти та були залучені до розробки міського сайту «Завітайте на Первомайщину» для участі в обласному краєзнавчому проекті «Розкажи світу про Миколаївщину». Крім того вчителі ознайомилися з можливостями, які надає освітянам Всеукраїнська педагогічна  мережева спільнота Microsoft «Партнерство  в навчанні», а також дізналися, яким чином  участь в освітянській блогосфері  та використання у роботі власного веб-сайту сприяє самоосвіті та саморозвитку педагогів.
На засіданні з теми «Основні принципи роботи учнів у середовищі   WikiWiki. Навчальні можливості You Tube та їх використання на уроках історії» Сизова А.В. продемонструвала присутнім приклади учнівських проектів з використанням середовища Wiki Wiki:
Колективна стаття учнів 11 класу на тему:  «Життя кримських татар після депортації 1944 р»  на платформі Google-sites
Електронна газета - колективна робота учнів 11 класу з теми «Демократичні революції в країнах Центральної та Східної Європи ( 1989-1990 )»
Також були обговорені проміжні результати роботи над обласним проектом «Розповідаємо світу про Миколаївщину» та визначені подальші кроки в розбудові міського сайту «Завітайте на Первомайщину» – написанні учнями під керівництвом вчителів довідкових статей на сайті в режимі  Wiki Wiki
На засіданні з проблеми «Використання  мережевих технологій для організації кооперативної діяльності учнів під час навчання історії». Було обговорено такі питання кооперативного навчання як педагогіки співпраці.
Учасники засідання  ознайомилися з можливостями використання сервісів «Google- документи», «Google- календар»,  «Google- презентації» при організації кооперативного навчання учнів. Рефлексії учасників засідання творчої групи були розміщені у електронній презентації, створеній колективно, як приклад кооперативної діяльності, на останньому етапі заняття. Під час її створення кожен  вчитель, розробляючи власний слайд, працював індивідуально за окремим комп'ютером, але водночас мав можливість спостерігати за роботою інших колег.
У ході засідання з теми: «Веб-квест як педагогічна технологія розвитку дослідницьких умінь учнів у процесі навчання історії» учасники творчої групи отримали теоретичні знання, необхідні для організації роботи учнів над веб-квестом. У якості прикладу успішного застосування даної технології для розвитку дослідницьких вмінь учнів був продемонстрований сайт «18.05.Право на пам’ять» з веб-квестом «Чи можна вважати депортацію кримських татар актом геноциду?», за методичну розробку якого к.п.н. Десятов Д.Л. та Сизова А.В. були нагороджені дипломами І ступеня на  Всеукраїнському конкурсі методичних розробок, присвяченому 71-ій річниці депортації кримсько-татарського народу та  веб-квесту, над яким працювали  протягом січня 2017 р. учні 10-А класу Первомайського НВК, присвяченого 100-річчю Української революції.
Результатом роботи творчої групи вчителів історії у 2015-2016 н.р. став сайт «Завітайте на Первомайщину», а у 2016-2017 н.р.-  збірка методичних розробок уроків історії України «Використання ІКТ на уроках історії. На допомогу вчителям історії: методичний посібник».
У 2017-2019 рр. творча група вчителів історії  працювала над проблемною темою «Організація самостійної продуктивної діяльності учнів на уроках історії та в позаурочний час».
На першому засіданні з теми: «Організація персонального навчального середовища засобами мережевих технологій» педагоги розглянули нові підходи до організації продуктивного навчання (вивчали методичні рекомендації АПН України , міжнародний досвід продуктивного навчання з використанням мережевих технологій). Вчителі історії Ліпанов Є.В.(ЗОШ № 17) та   Абрамич Н.В. (ЗОШ №9) презентували колегам власноруч розроблені  пам'ятки для самостійної роботи  учнів з історичними джерелами.
В практичній частині засідання керівник творчої групи Сизова А.В. ознайомила присутніх із можливостями онлайнового сервісу Padlet і запросила колег до участі у колективному міжшкільному проекті «Вивчаємо права людини», присвяченому 70-ій річниці Загальної Декларації прав людини та реалізації правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України  «Я маю право!». 
     Наступне засідання  з теми: «Самостійна  продуктивна діяльність учнів на уроках історії та правознавства та в позаурочний час засобами мережевих технологій : моє бачення» проводилось у формі «круглого столу», метою якого був обмін досвідом між учасниками творчої групи щодо організації продуктивної діяльності учнів з використанням ІКТ. Інтерактивна форма проведення круглого столу дозволила за короткий термін  розглянути широкий спектр питань. Так, вчителі Первомайського НВК  Постнікова Г.О. та Стадник І.М. ділилися методичними секретами різних форм реалізації проекту «Вивчаємо права людини»- як на уроках правознавства, так і дистанційно. Вчитель історії ЗОШ №16, Баланюк С.Б.  розповіла присутнім про власний досвід використання можливостей ІКТ для підготовки учнів до ДПА та ЗНО з історії України.  Вчитель історії Первомайської гімназії Тріфонова С.В. ділилася досвідом створення ментальних карт на уроках історії за допомогою відповідних Інтернет-сервісів. Вчитель історії ЗОШ №1, Важоха Л.М., звітувала  про перші успіхи по застосуванню освітньої платформи  Learning.com. на уроках історії для роботи з обдарованими дітьми. Вчитель Первомайського НВК, Сизова А.В., як приклад організації самостійної продуктивної діяльності учнів в позаурочний час, презентувала присутнім сайт з веб-квестом " Голодомор 1932-1933 рр.- геноцид українського народу- в приватних історіях та просторі культури", за методичну розробку якого разом із колегою з м.Хмельницького Прохніцьким О.П. була нагороджена дипломом І ступеня в номінації «Кращі розробки уроку/лекції вчителями загальноосвітніх/викладачами вищих навчальних закладів» ІІ Міжнародного конкурсу ім. В. Маняка та Л. Коваленко.
      Метою засідання з теми: «Використання  стратегій критичного мислення та формування медіаграмотності на уроках суспільствознавчого циклу»  був розгляд нових характеристик викладання предметів суспільствознавчого циклу через компетентнісний та діяльнісний підхід, створення моделей практичних уроків історії з використанням методів та прийомів технології критичного мислення та  медіаграмотності.
     В теоретичній частині засідання вивчалися методичні рекомендації щодо викладання предметів суспільствознавчого циклу на засадах Нової Української школи. У практичній - члени творчої групи ознайомились зі стратегіями розвитку критичного мислення  та формування  медіаграмотності в умовах НУШ, працювали над створенням моделі уроку- практичного заняття  з історії України у 9 класі  з теми «Русалка Дністровая" - перший західноукраїнський альманах народною мовою», застосовуючи методику розвитку критичного мислення.
За результатами роботи творчої групи у 2017-2018н. р. було складено збірку  «Методичні матеріали за новою програмою з історії України для 10-го класу: На допомогу вчителям історії: Методичний посібник».
У 2018-2019 н.р. результатом роботи вчителів історії у творчій групі стали два продукти:
1) Сайт проекту "Вивчаємо права людини", який був складовою частиною правопросвітницького проекту "Я маю право!" і присвячувався 70-ій річниці Загальної декларації прав людини.У проекті взяли участь вчителі та учні  ЗОШ №1, 5, 9, 17, 17, Первомайської гімназії та Первомайського НВК"ЗОШ І-ІІ ст.№15 -колегіум". У грудні 2018 р ,до ювілейної річниці ЗДПЛ учасники проекту підвели підсумки.
 Матеріали проекту можна переглянути за посиланням https://padlet.com/anna_super_ru/vamvvii0erjr , а звіти та галерею проекту можна переглянути за посиланням https://padlet.com/anna_super_ru/6yejejwi16jj
2)Збірка методичних рекомендацій щодо впровадження ІКТ  в процес навчання історії та правознавства та алгоритмів проведення продуктивного уроку. Узагальнений досвід пошуку членами творчої групи ефективних шляхів застосування та впровадження інноваційних та інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), стане в нагоді іншим освітянам нашого міста.
Крім того, учасники творчих груп поширюють створений досвід, демонстрування його широким масам учителів під час засідань шкільних педрад, методоб’єднань, оприлюднення його результатів на сторінках власних блогів, в учительських спільнотах Гугл+ та Фейсбук тощо.  За планом роботи методичного кабінету  управління освіти Первомайської міської ради для вчителів міста- фахівців з різних предметів керівник творчої групи Сизова А.В.  провела  9 жовтня 2019 р.  на базі Первомайської гімназії тренінгове заняття «Медіаграмотність - необхідне вміння для сучасної особистості», в основу якого покладено досвід, здобутий під час роботи творчої групи над даною проблемою.
Під час тренінгу з медіаграмотності, 9 жовтня 2019 р.

 Отже, творчі групи - одна з ефективних форм методичної роботи, яка стимулює розвиток наукової ерудиції педагогів, створює умови для пошукової, дослідницької роботи, допомагає знайти ефективні шляхи вирішення складних навчально-методичних проблем.
 Різноманітні творчі групи забезпечують розвиток творчої сучасного педагогічного мислення в педагогів, формуванню в них вмінь щодо самоаналізу, самовираження, самоствердження та саморозвитку власної професійної діяльності.

субота, 20 квітня 2019 р.

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ


Нові суспільно-політичні реалії, пов’язані з процесами євроінтеграції та глобалізації, обумовили реформування освітньої галузі в Україні. Сучасний підхід у викладанні історії та громадянської освіти акцентує увагу на активізації пізнавальної діяльності учнів, формуванні в школярів критичного та історичного мислення, вміння  працювати з різноманітними джерелами інформації. Вивчення уроків історії Голокосту забезпечує унікальні освітні та навчальні можливості для формування в учнів цих якостей.
Викладання історії Голокосту потребує від освітян спеціальної підготовки, адже воно пов’язано з розповіддю про події страшні та неоднозначні. Це одна з тем, яку не варто вивчати  лише як добір подій, фактів, сухих статистичних даних про кількість жертв. Такий виклад теми не викличе в учнів  співчуття, не призведе до саморозвитку, учнями  не будуть  зроблені висновки і винесені уроки на майбутнє. Не варто також вдаватися до іншої крайності -  надмірного наголошення на великій кількості жертв, детальному описі їхніх страждань і загибелі, бо це у дітей може викликати не лише емпатію, а й протилежну реакцію - відторгнення теми.
Працівниками Міжнародної  школи викладання та вивчення історії Голокосту – Яд Вашем розроблені рекомендації для результативного викладання цієї складної і дражливої теми, які успішно впроваджуються в освітній процес у багатьох країнах світу. Вчителям, які вперше розпочинають викладання такої важливої і відповідальної теми, варто дотримуватися певних  практичних порад.
По-перше, вчитель має володіти контекстом Голокосту: розвитком антисемітизму в Європі, історією взаємовідносин євреїв та їхніх сусідів у європейських країнах у міжвоєнний період, історією становлення нацистської ідеології та Третього Рейху. Необхідні знання вчителі можуть отримати під час проходження віртуального курсу «ИсторияХолокоста (Шоа)» Міжнародної  школи вивчення історії Голокосту ЯдВашем  та навчання у Літніх школах, які щороку проводяться для українських освітян Українським центром вивчення історії Голокосту(м. Київ)  та Українським інститутом вивчення історії Голокосту «Ткума» (м.Дніпропетровськ)[2],[10],[11].
По-друге, починати розмову про Голокост із учнями варто не з загальних тем, а з історії конкретної людини, повернувши їй ім’я та гідність, яких її намагалися позбавити вбивці, і вже на прикладі життя цієї людини, історії її родини/взаємовідносин з іншими людьми, розкривати страшні сторінки геноциду єврейського народу.
По-третє, у процесі навчання учнів варто підвести до розуміння, що Голокост був безпрецедентним явищем в історії ХХ століття, коли людство вперше стикнулося з масовим, запланованим, систематичним і технологізованим геноцидом, метою якого було повне винищення єврейського народу.
Голокост мав місце в усіх європейських країнах, які брали участь у Другій світовій війні, а також дотичний до історії країн, які надавали чи не надавали притулок євреям-біженцям, згідно рішень Евіанської конференції 1938 р. Вчитель має висвітлювати історію Голокосту не лише як трагедію єврейського народу, а як трагедію усього людства. Єврейські діаспори впродовж багатьох століть відігравали важливу роль у суспільно-політичному житті європейських країн, зробили значний внесок у європейську і світову культуру. Загибель 6 млн. євреїв в роки Другої світової війни призвела до зникнення цілого пласту культури їдиш, спричинила  зміни у соціокультурному середовищі європейських країн [6, с.8-9].
Розкривати історію Голокосту на прикладах краєзнавчого матеріалу, щоб учні усвідомлювали, що Голокост відбувався не лише «десь там, у Європі», а й на нашій українській землі, і став для України таким же руйнівним явищем, як і Голодомор. Адже кожен четвертий, загиблий у роки Голокосту, проживав на українських теренах. Разом із загиблими пішов у небуття певний тип культури – «їдишкайт», який протягом століть був органічною складовою загальноукраїнської культури [3, с.10],[6, с.10].
Наголошувати на тому, що Голокосту можна було уникнути. Адже Голокост став результатом не лише нацистської політики, його уможливили політичні рішення окремих урядів європейських країн, ставлення до євреїв населення окупованих країн тощо. Учні мають зрозуміти, що розвиток історичних подій залежить від активної позиції громадян. Захист демократичних цінностей, активне протистояння тоталітарним режимам здатні стримати розвиток негативних суспільних явищ.
Дотримуватися міждисциплінарного підходу у викладанні історії Голокосту. В курсі вітчизняної та всесвітньої історії тему Голокосту вивчають у 10 класі. Проте більшість українських школярів знайомляться з цією темою ще у середніх класах під час загальношкільних заходів, присвячених Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту чи Дню пам’яті жертв Бабиного Яру. В останній час дедалі частіше Голокост розглядається поряд із Голодомором 1932-1933 рр. та іншими геноцидами, що відбулися на українській землі. У випадку першого знайомства учнів з темою Катасрофи під час виховних заходів  доцільно починати розмову про Голокост з алегоричної мови мистецтва. Адже тема Катастрофи широко висвітлена у літературі, кінематографі, музиці, живописі, тому окремі її аспекти можуть бути осмислені учнями на уроках зарубіжної чи української літератури, музичного мистецтва, правознавства, громадянської освіти тощо  [6,с.10].
Так, наприклад, учнів можна познайомити з картинами відомих художників, які загинули в роки Голокосту, як –то Кароль Дейч, Бруно Шульц, Фелікс Нуссбаум та інші. Спочатку зацікавити дітей дослідженням життя і творчості  цих митців, а тоді перейти до вивчення передумов і причин їхньої передчасної загибелі. Картини цих художників зберігаються у Художньому музеї Яд Вашем. Їх можна знайти на офіційному сайті Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем[4],[5].
Картини для обговорення потрібно обирати з урахуванням вікових особливостей учнів та в залежності від дидактичної мети, яку ставить учитель. Художнє полотно виступає як історичне джерело з історії Голокосту. Для вивчення художніх аспектів картини ні вчитель, ні учні не мають бути експертами в галузі мистецтва. Достатньо того, щоб діти замислилися над питаннями: «Які думки і почуття втілив автор у даному полотні?», «У яких історичних обставинах він створив дану картину?» тощо. Варто розуміти, що кожна особистість по-своєму відчуває і бачить зображене. Аналізуючи картину під різними кутами, потрібно розглянути історичний контекст її створення, що допоможе глибше розкрити тему Катастрофи і відчути зв’язок історії та сучасності.
Як  можна організувати таку роботу, розглянемо на прикладі  картини Фелікса Нуссбаума «Біженець»(1939)  [7].

Демонструючи дане полотно, потрібно спочатку запитати у дітей про загальне враження від картини, їхні почуття при її спогляданні. Потім перейти до обговорення окремих деталей полотна, пояснюючи їхню символіку і історичний контекст створення:
- поза  людини свідчить про її відчай і розпач, бо нікуди тікати, хоча вона й готова до мандрівки (посох і вузлик з речами на це вказують);
- порожня кімната нагадує тюремну камеру;
- темна тінь, що нависає над людиною і кімнатою – натяк на поширення грізної тіні Німеччини по Європі;
- круглий глобус  і гострі кути стола і кімнати – протиріччя між бажаним і наявним (з одного боку Третій Рейх хоче позбавитися «зайвих» членів суспільства, виключаючи їх із суспільного життя, спонукаючи євреїв до еміграції, з іншого боку – після Евіанської конференції 1938 р. стало очевидним, що євреям притулку ні де немає)[8].
Після обговорення деталей картини необхідно підвести учнів до розуміння, що проблема біженців актуальна і в даний час: в Україні це пов’язано з анексією Криму та бойовими діями на Сході, у Європі – з кризою міграційної політики. Пошуки відповідей на питання: «Чому/Чи потрібно займатися проблемами біженців людям, які самі живуть у безпеці та достатку?» сприятимуть формуванню в учнів цінностей, соціальної та громадянської компетентностей, сприйняття дітьми різноманітності світу, поваги до нього, відчуття зв’язку історії і сучасності.
Для введення учнів у загальний контекст теми Голокосту можна організувати навчальні екскурсії до музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» (м. Дніпропетровськ), Музею Голокосту Трансністрії(м.Одеса), Національного історико- меморіального заповідника «Бабин Яр» (м.Київ).
У разі відсутності поблизу наявних музеїв чи виставок з даної теми, вчителі можуть скористатися можливостями пересувної виставки  «Єврейські діти України - жертви Голокосту», якою опікується УЦВІГ. Мета виставки: показати трагічну  долю євреїв України в часи Другої світової війни і  вшанувати пам’ять дітей, загиблих в роки Голокосту, бо саме їхні обличчя, щоденники і спогади складають дану експозицію.  Виставка має величезний виховний потенціал, демонструючи поведінку людей в екстремальних умовах нацистської окупації, а також - приклади людської поведінки в нелюдських обставинах, зокрема,  приклади порятунку єврейських дітей їхніми співвітчизниками-українцями. Екскурсоводами даної виставки виступають учні-старшокласники. По завершенні її роботи  учні-екскурсоводи  підводять підсумки своєї участі у роботі виставки, намагаються осягнути, що особисто для них означала участь у даному проекті, як змінився їхній світогляд після участі у проведенні екскурсій для своїх однолітків, діляться враженнями. У 2017 році  виставка експонувалася у ряді районів Миколаївської області, в тому числі і у м. Первомайську.  Старшокласники Первомайського НВК «ЗОШ І-ІІ ст. №15 – колегіум» проводили екскурсії для дітей з інших шкіл міста. Свої враження після завершення роботи над виставкою юні екскурсоводи оформили у вигляді есе. Учні  зазначили, що робота над виставкою спонукала їх замислитися над необхідністю налагоджувати соціальне партнерство для розв’язання соціальних проблем, сприяла усвідомленню ними необхідності запобігати конфліктам та дискримінації, вихованню толерантного  ставлення до представників інших народів, поваги до різноманіття релігій та культур.
Організовуючи заняття, вчитель також може скористатися  експозиціями віртуальних музеїв чи  виставок, розміщених у  мережі Інтернет. Наприклад, звернутися до матеріалів та  експонатів Музейного комплексу Яд Вашем [5], мультимедійної  виставки «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»[ 1].
 Матеріали виставок можна використовувати  для викладання історичних подій як у хронологічній перспективі, так і заглиблюючись у конкретні теми. Можна розглянути проблему Голокосту у різних ракурсах - історичному, географічному, особистісному. При викладанні історії Голокосту варто звернути особливу увагу на обговорення морально-етичних дилем. Головне завдання – на основі міцної історичної бази Голокосту підвести людину до самостійних висновків, що мають важливе виховне та громадянське значення. При цьому особливу увагу педагог має звернути на складність та багатогранність людської поведінки у цей трагічний період, на наявність дилем, породжених Голокостом, які не мають жодної «правильної» відповіді [9]. Адже обговорення подібних питань, коли кожна людина працює над виробленням власних оцінок трагічного минулого, є важливим процесом, який має потужний виховний вплив.
Отже, викладання історії Голокосту створює можливості для виховання у школярів загальнолюдських цінностей, здатності протистояти різним проявам дискримінації, ксенофобії та расизму, усвідомлення учнями особистої відповідальності за прийняття рішень та необхідності брати активну участь у житті громади.
Джерела та література:
1.     «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії».Віртуальна виставка[Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://memory.kby.kiev.ua/
2.   «Історія Голокосту». Віртуальний курс.[Електронний ресурс]. – Режим доступу :https://www.yadvashem.org/ru/education/online-course.html
3.   Історія Голокосту: освіта та пам’ять. Посібник для вчителя. - Вид.2-ге, випр.- К:Український центр вивчення історії Голокосту, 2016.- 124 с.
4.   Мистецтво під час Голокосту: «Але душа моя вільна»[Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
5.     Музей історії Голокосту в ЯдВашем [Електронний ресурс]. – Режим доступу:    https://www.yadvashem.org/ru/museum.html
6.     Назустріч пам’яті: Навч.-метод. Посіб. до фільму про Голокост в Україні «Назви своє ім’я»/Авт.-упоряд.: О. Войтенко,М.Тяглий.- К.: Майстер книг, 2012.-240 с.
Нуссбаум Ф. Біженець[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://www.yadvashem.org/yv/ru/exhibitions/nussbaum/refugee.asp
8.  ПреподаваниетемыХолокоста через искусство[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-art.html– Назва з екрану.
9.     Педагогическая философия Международной школы изучения Холокоста в Яд Вашем[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-educational.html – Назва з екрану.
10.     Сайт Українського інституту вивчення  Голокосту «Ткума» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.tkuma.dp.ua/ua/
11.     Сайт Українського центру вивчення історії Голокосту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.holocaust.kiev.ua/









вівторок, 2 квітня 2019 р.

Підсумкове засідання творчої групи вчителів історії з теми: "Організація самостійної продуктивної діяльності учнів на уроках історії та в позаурочний час засобами мережевих технологій"

      Відповідно до плану роботи  управління освіти  Первомайської міської ради 
2 квітня 2019 р.  на базі НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум"  відбулося засідання творчої групи вчителів історії.
Зустріч пройшла у форматі круглого столу. Було підведено підсумки дворічної роботи групи над темою "Організація самостійної продуктивної діяльності учнів на уроках історії та в позаурочний час засобами мережевих технологій".За результатами роботи творчої групи буде видано методичний посібник, який  стане в нагоді  вчителям історії, що прагнуть вдосконалити свою педагогічну майстерність.

    У  практичній частині засідання вчителі ділилися власним досвідом використання у освітньому процесі навчально-методичної гри "100 облич Української революції", обмінювалися враженнями від нових підручників з історії для 6 і 11 класів.
Зустріч пройшла  в атмосфері творчості та доброзичливого спілкування. 



Гру "100 облич Української революції" можна скачати за посиланням...
http://www.memory.gov.ua/sites/default/files/100_oblich_0.pdf

пʼятниця, 29 березня 2019 р.

"Об'єктив професій"

    Зовсім скоро, через два місяці, у школах пролунає останній дзвоник. До цього часу учні 9-х класів  мають визначитися: чи  продовжуватимуть вони  навчання у школі,  чи підуть зі школи до інших навчальних закладів, щоб  здобути не лише середню освіту, а ще й омріяну професію. Проте й учні, що мають намір навчатися у 10-11 класах, також повинні визначитися з майбутньою професією. Адже старша школа в Україні - профільна. А  профіль навчання бажано обирати в залежності від того, з яких предметів учень має складати ЗНО для вступу у виші. І хоча протягом року до Первомайського НВК неодноразово приходили представники різних навчальних закладів, щоб ознайомити дітей з калейдоскопом сучасних професій та можливостями їх здобуття, виявилося, що значна частина учнів так і не визначилася із майбутньою професією. 
      У світі існує понад 50 тис. різних професій, але під час опитування наші школярі змогли назвати не більше трьох десятків. Крім того, значна кількість  учнів має уявлення про ці професії або ж батьківського досвіду, або ж кінофільмів. Інша проблема- це повне нерозуміння старшокласниками того, що професія має не лише приносити заробіток,що людина від роботи має також отримувати моральне задоволення,тому професію потрібно обирати за покликанням. Щоб допомогти дев'ятикласникам зробити вірний вибір, 29 березня 2019 р. ми здійснили екскурсію до Первомайського міськрайонного центру зайнятості, де діти могли б отримати поради від фахівців та пройти профорієнтаційне тестування.
 Екскурсію для школярів провела працівниця ЦЗ  Момотенко Олеся Миколаївна. Вона  розповіла дітям про роботу Центру, про  можливості та переваги  тестування у визначенні майбутньої професії, а також надала допомогу в отриманні кодів для тестування на сайті  test.myprofession.com.ua. Крім того, Олеся Миколаївна презентувала учням проект Миколаївської обласної служби зайнятості "Об'єктив професій", метою якого є підготовка старшокласників до усвідомленого вибору професії через знайомство з  майбутньою професією або професіями своїх батьків.


 Умови проекту: 
1)З 1 березня по 16 травня 2019 р. учасники мають розмістити 2 фото на своєму профілі в Іnstagram  з хештегом #знімокпроф.2)Перше фото має зображати специфіку майбутньої професії. На ньому є обов'язковою  присутність учасника фотопроекту, який за допомогою атрибутики професії або відповідного робочого місця зображує свою майбутню професію. Разом з фото має бути пост, який описує(уточнює) майбутню професію учасника.
3)Друге фото має  відображати специфіку професії одного з батьків. на фото має бути учасник фотопроекту разом із одним із батьків на робочому місці.Під фото має бути пост, який характеризує  професію батьків.
     Фото учасників проекту дублюватимуться на сторінку Facebook (Миколаївський обласний центр зайнятості) та в Іnstagram в рубрику "Об'єктив професій". Перможцями фотопроекту будуть визнані учасники, фото яких стануть найпопулярнішими за кількістю уподобань в Інтернеті (на особистій сторінці учасника + на сторінках Миколаївського ОЦЗ в Facebook та в Іnstagram). Підведення підсумків відбудеться 20 травня 2019 р.

   Подібні конкурси, як "Об'єктив професій", та профорієнтаційні просвітницькі заходи для учнівської молоді надзвичайно потрібні. Під час зустрічі з працівниками ЦЗ діти отримують відповіді на важливі питання з вибору професії. 
     Дякуємо Олесі Миколаївні за цікаву і пізнавальну екскурсію!