четвер, 17 травня 2018 р.

День вишиванки -2018

     З 2008 року в Україні, а згодом і у світі, у третій четвер  травня стали відзначати День української вишиванки. 
Хоча свято вишиванки неофіційне, але воно вже завоювало прихильність дуже багатьох людей, адже сприяє єднанню українців та відродженню українських традицій. В цей день усі бажаючі одягають вишиті  плаття та сорочки, висловлюючи в такий спосіб свою повагу до стародавніх традицій нашого народу.
    
Долучилися до Всеукраїнської акції " День вишиванки" і учні та вчителі Первомайського НВК. Одні брали участь у флешмобі, інші проводили тематичні класні години.
     
Учні  8-А класу провели цей день  під девізом " Вишиванка - наш генетичний код".

З Україною у серці!

 Діти із захопленням відповідали на  запитання вікторини: що означають візерунки на українських рушниках та вишиванках, хто і коли започаткував свято вишиванки, які орнаменти властиві тому чи іншому регіону України, які техніки вишивання існують тощо.


Геометричні та рослинні орнаменти українського рушника та чоловічих вишиванок демонструє команда хлопців.


Дівчата продемонстрували класу приклад зооморфого орнаменту - вишиті хрестиком дивовижні птахи  на українському рушникові.

 Свої творчі здібності діти виявили, вигадуючи у  мікрогрупах нові мотиви та візерунки для сучасних вишиванок. Результати творчого конкурсу представляли класу. Змагальної мети цей конкурс не мав. Зате настрій дітям істотно покращив.


Натхнення приходить одночасно до усієї команди, якщо ви справжні друзі та однодумці.

Візерунки з рушника надихнули дівочу фантазію на створення дивовижних рослин, які,
 на їхню думку,  символізують мир, кохання і добробут.

Ось такі вишиті візерунки наші дівчатка бажали б бачити
 на сучасних українських сукнях та сорочках


Деякі учні підійшли до виконання завдання з гумором. Саме так, на думку новоспеченого "дизайнера", має виглядати нова колекція
чоловічих вишиванок -2019  з обов'язковим атрибутом - віночком. Стиль унісекс  у тренді))


Ще одна команда поєднала у візерунках  геометрію і кохання


Квіти -найпоширеніший символ - актуальний завжди!

Результати творчого конкурсу

"А я просто українка, україночка..."

Проведений захід збагатив знання дітей про особливості українського національного одягу, значимість вишиванки як сімейного оберігу,що передавався з покоління в покоління і ніс закодовану інформацію про цей рід.



вівторок, 8 травня 2018 р.

День пам'яті та примирення та День перемоги над нацизмом


8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.


Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна.

8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.
Матеріали з сайту http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/informatsiini-materiali-do-dnya-pam-yati-ta-primirennya-i-dnya-peremogi-nad-natsizm


Сукупні демографічні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939 –1945 років наразі оцінюються у 8–10 млн осіб. Україна в результаті Другої світової війни зазнала матеріальних втрат у розмірі понад 45% від збитку усього СРСР.


Позитивним надбанням для України по завершенню Другої світової війни стало надання їй статусу співзасновниці ООН, що було визнанням внеску Українського народу у перемогу над нацизмом і зміцнення миру в усьому світі. Україна в числі перших підписала Статут i ввійшла в групу з 51 держави-засновниці ООН. Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес міжнародного визнання її незалежності в 1991 році.

Україна в роки Другої світової війни - детальніше за посиланням https://espreso.tv/article/2018/05/08/ukrayina_u_drugiy_svitoviy_devyat_milyoniv_zagyblykh_trylyon_dolariv_zbytkiv_shist_rokiv_viyny

Інтерактивний підручник "Друга світова війна" https://www.novadoba.org.ua/interactive_lessons?page=0

вівторок, 20 березня 2018 р.

Круглий стіл «Самостійна продуктивна діяльність учнів на уроках історії та правознавства та в позаурочний час засобами мережевих технологій : моє бачення»


     20 березня 2018 р. на базі Первомайського НВК " ЗОШ І-ІІ ст.№15 - колегіум" відбулося чергове засідання творчої групи  вчителів історії  з теми:«Самостійна  продуктивна діяльність учнів на уроках історії та правознавства та в позаурочний час засобами мережевих технологій : моє бачення»
Засідання проводилось у формі "круглого столу", метою якого був обмін досвідом між учасниками творчої групи щодо організації продуктивної діяльності учнів з використанням ІКТ.




 


       Вчителі Первомайського НВК  Постнікова Г.О. та Стадник І.М. ділилися методичними секретами різних форм реалізації проекту " Вивчаємо права людини"- як на уроках правознавства, так і дистанційно .




       Баланюк С.Б., вчитель історії ЗОШ №16,  розповіла присутнім про власний досвід використання можливостей ІКТ для підготовки учнів до ДПА та ЗНО з історії України.
       Тріфонова С.В., вчитель історії Первомайської гімназії, поділилася досвідом створення ментальних карт на уроках історії за допомогою відповідних Інтернет-сервісів.



      Вчитель історії ЗОШ №1, Важоха Л.М., звітувала  про перші успіхи по застосуванню освітньої платформи  Learning.com. на уроках історії для роботи з обдарованими дітьми.



       Вчитель Первомайського НВК, Сизова А.В., як приклад організації самостійної продуктивної діяльності учнів в позаурочний час, презентувала присутнім сайт з веб-квестом " Голодомор 1932-1933 рр.- геноцид українського народу- в приватних історіях та просторі культури".
       Учасники засідання зазначили, що сьогоднішня дискусія була змістовною і плідною, а інтерактивна форма проведення дозволила за короткий термін  розглянути широкий спектр питань.

неділя, 11 березня 2018 р.

Балет " Майстер і Маргарита" у Національній опері України

 6 березня 2018 р. насичена денна програма для переможців конкурсу ім. Володимира Маняка та Лідії Коваленко завершилася балетом за одноіменним романом М.Булгакова " Майстер і Маргарита" у Національній опері України ( композиція та хореографія Давида Авдиша).
     Особисто мені не уявлялося, як без слів можна передати зміст  роману Михайла Булгакова.
Але виявилось, що хореограф Д. Авдиш і не ставив перед собою таке завдання.Його мета - передати через балетне дійство власне осмислення творчості Булгакова, зосередивши увагу глядача на найтрагічнішому етапі ХХ століття-  зародженні всепоглинаючого молоху тоталітаризму. І це Давиду Авдишу вдалося!
      В кожної людини своє власне осмислення роману Булгакова. Також індивідуальним є сприйняття глядачами і даної неординарної вистави.Та мені сподобалось! І тому, при нагоді, раджу відвідати Національну оперу і переглянути балет "Майстер і Маргарита" . Бо, як у народі кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути.  Оскільки ,за умовами відвідування Національного театру опери та балету, фото та відеозйомка під час вистави заборонена, можу поділитися лише світлинами з інтер'єрами будівлі  та сторінками  програмки з лібрето.
Програмка з лібрето балету " Майстер і Маргарита"

Світлини зі сценами балету ( з програмки)

Стеля, склепіння і декор Національної опери засліплюють своєю красою



Про історію Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка  можна прочитати ТУТ

Екскурсія-практикум у Центральному державному архіві громадських об'єднань України


6 березня 2018 року  у числі переможців ІІ міжнародного конкурсу наукових і творчих робіт ім. В. Маняка та Л. Коваленко, присвяченого роковинам Голодомору 1932-1933 років, я мала можливість відвідати Центральний  державний архів громадських об'єднань України.

 Директорка архіву Ольга Бажан ознайомила присутніх з  історією створення архіву та основними напрямками діяльності, особливостями роботи архівістів.


Начальниця Відділу використання інформації  документів, кандидатка історичних наук, Світлана Власенко, ознайомила присутніх з виставкою "Жертвам Голодомору 1932-1933 рр. присвячується...". В основі експозиції -  документи, які засвідчують злочинні дії влади по  створенню штучних умов для Голодомору, та про  заходи по вилученню харчів у населення з українських сіл та колгоспів, які не виконували плани хлібозаготівель та були занесені на так звані " чорні дошки".


Директорка архіву Ольга Бажан провела  учасників семінару до архівосховища. Вона продемонструвала екскурсантам  картонажі, у яких зберігаються документи, розповіла  про особливості їх збереження та використання.




Карта партизанського з'єднання потребує особливого зберігання
Повернувшись з архівосховища до читальної зали Центрального архіву, ми мали змогу дізнатися про найцікавіші справи з різних Фондів ЦДАГО. Ольга Бажан продемонструвала нам щоденник ( 1943 р.) командира партизанського з'єднання Семена Руднєва.Авторство щоденника було ідентифіковано завдяки українському письменнику Платонові Воронько (письменник служив разом з Руднєвим і добре знав його почерк та мовні особливості).

Щоденник С. Руднєва

Центральний архів зберігає усі документи розвитку партизанського руху по Україні:  списки учасників з'єднань, які здійснювали рейди по Україні, накази,щоденники,стінгазети,документи шпиталів тощо.
У прекрасному вигляді збережено фотоальбом Чернігівського партизнаського з'єднання О. Федорова. Усі світлини містять анотацію ( дата,подія, прізвища та імена осіб на фото).


Розшифрована доповідна записка керівника українського штабу партизанського руху Т.Строкача маршалу Г.Жукову 


На світлинах - О.Федоров, С. Ковпак, Д. Коротченко,С. Руднєв та інші.

Цікаво,що усі матеріали по партизанському руху в Україні були засекреченими до 1991 року,і лише після здобуття Україною незалежності були опубліковані повіністю,без купюр. Це пояснюється небажанням керівництва КПРС оприлюднювати факти взаємодії  радянських партизанів із членами ОУН на теренах Західної України під час Карпатського рейду Ковпака.
   

Один із фондів Центрального державного архіву містить матеріали   " Музею визвольної боротьби України" у Празі"(1925-1948 )".  Фонд 269 - це лише частка великого архіву, розпорошеного серед інших  державних архівних установ, але його матеріали надзвичайно цікаві і актуальні у світлі 100-річчя Української революції, оскільки містять листування  в еміграції М.Грушевського, В. Винниченка та інших діячів Центральної Ради,керівництва УНР,ЗУНР,  у яких вони намагаються осягнути і визначити причини поразки визвольних змагань українського народу 1917-1921 рр.

Документ, підписаний С. Петлюрою

Підпис Є.Петрушевича

Паспорт ЗУНР

Дипломатична картка Є.Петрушевича

Ще один масив  документів -це кримінальні справи громадян, репресованих органами ДПУ-НКВС-КДБ у 1920-1950-ті роки по м. Києву та Київській області, що надійшли від Служби безпеки України. Серед них – матеріали стосовно видатних діячів науки, літератури, мистецтва: академіків Агатангела Кримського, Євгена ТимченкаОлександра ГольдманаОлександра ГрушевськогоВіри Онацької; письменників Остапа Вишні (Павла Губенка)Сергія ПилипенкаЛюдмили Старицької-Черняхівської та її доньки Вероніки Черняхівської-Ганжі; художника Миколи Івасюка; священнослужителів – митрополитів Української автокефальної церкви Василя ЛипківськогоВасиля Єрмакова та ін.
Справа Олександра Грушевського

Справа Остапа Вишні
Паспорт Вероніки Черняхівської-Ганжі
Справа Вероніки Черняхівської-Ганжі
Речові докази,додані до справ засуджених за політичними статтями( наприклад,це рецепти різних страв, серед яких і торт " Наполеон")
Світлини зі справи Олександра Грушевського
Назвичайно інформативна зустріч завершилася приємним сюрпризом- усі присутні отримали набір копій документів ЦДАГО , присвячених темі Голодомору 1932-1933 рр.






Про підсумки участі у ІІ міжнародному конкурсі ім. В. Маняка та Л. Коваленко , присвяченого роковинам Голодомору 1932-1933 рр.

5 березня 2018 року, в Міністерстві освіти і науки України нагородили переможців конкурсу наукових і творчих робіт ім. Володимира Маняка та Лідії Коваленко, присвяченого роковинам Голодомору. Загалом на конкурс надійшло близько 1350 робіт. Учасниками стали школярі, вчителі, методисти, наукові співробітники музеїв та аспіранти з усієї України.
“Для того, щоб молодь розуміла цінність історії, ми разом з партнерами проводимо такі конкурси. Так ми хочемо донести до учасників, як важливо будувати історію без маніпуляцій і викривлень. Адже факти і докази становлять базу історичних досліджень. Важливо звернути увагу й на те, як працювали учасники. Для участі у конкурсі школярі створювали спільні проекти або об'єднувалися у команди з вчителями. Це та сама методика партнерства, до якої прагне Нова українська школа”, - зазначив заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей.
У конкурсі взяли участь освітяни та школярі майже з кожної області. Під час заходу фіналісти презентували конкурсні проекти. Крім того, вони поділилися досвідом створення доробку, мотивацією для участі та головними ідеями, які хотіли донести своєю роботою.
Оцінювали проекти учасників 20 членів фахового журі. Ознайомитися зі списком переможців можна тут
Довідково. Організаторами конкурсу є Міністерство освіти і науки України, Інститут історії України НАН України, ГО «Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору», HREC (Holodomor Research and Education Consortium) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету.

Джерело https://mon.gov.ua/ua/news/u-mon-nagorodili-peremozhciv-konkursu-naukovih-i-tvorchih-robit-pro-golodomor
Разом із  моїм колегою з Хмельницька, Олександром Прохніцьким, ми також отримали Дипломи  переможців Конкурсу від заступника Міністра освіти і науки Павла Хобзея та директорки Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору Людмили Гриневич.


     Після нагородження усі переможці презентували свої роботи. Це були вірші, малюнки, плакати, наукові дослідження, методичні розробки.

   Цікавою і пізнавальною була дискусія за участі
 Станіслава Кульчицького, доктора історичничних наук та провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України, Людмили Гриневич, докторки історичних наук, директорки науково - дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору , Ігоря Гірича, завідуючого відділом Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського, доктора історичних наук, Павла Хобзея, заступника міністра освіти, випускників Літньої школи з проблематики викладання Голодомору. 
Наступного дня переможців очікувала цікава і насичена програма: екскурсія і практичне заняття в Центральному державному архіві громадських об'єднань України, екскурсія по історичним місцям  Києва з відвідинами  Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", а на вечір - балет " Майстер і Маргарита" у Національноу академічному театрі опери та балету ім. Т.Шевченка.
      Детальніше про усі ці заходи я розповім у наступних публікаціях.
Будівля Державного архіву

Музей " Меморіал жертв Голодомору", скульптурна композиція " Гіркий спогад дитинства"

Пам'ятник Миколі Лисенко біля Національної опери України