"УЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ МАКСИМАЛЬНИМ АВТОРИТЕТОМ І МІНІМАЛЬНОЮ ВЛАДОЮ ."
ТОМАС САС

субота, 20 квітня 2019 р.

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ


Нові суспільно-політичні реалії, пов’язані з процесами євроінтеграції та глобалізації, обумовили реформування освітньої галузі в Україні. Сучасний підхід у викладанні історії та громадянської освіти акцентує увагу на активізації пізнавальної діяльності учнів, формуванні в школярів критичного та історичного мислення, вміння  працювати з різноманітними джерелами інформації. Вивчення уроків історії Голокосту забезпечує унікальні освітні та навчальні можливості для формування в учнів цих якостей.
Викладання історії Голокосту потребує від освітян спеціальної підготовки, адже воно пов’язано з розповіддю про події страшні та неоднозначні. Це одна з тем, яку не варто вивчати  лише як добір подій, фактів, сухих статистичних даних про кількість жертв. Такий виклад теми не викличе в учнів  співчуття, не призведе до саморозвитку, учнями  не будуть  зроблені висновки і винесені уроки на майбутнє. Не варто також вдаватися до іншої крайності -  надмірного наголошення на великій кількості жертв, детальному описі їхніх страждань і загибелі, бо це у дітей може викликати не лише емпатію, а й протилежну реакцію - відторгнення теми.
Працівниками Міжнародної  школи викладання та вивчення історії Голокосту – Яд Вашем розроблені рекомендації для результативного викладання цієї складної і дражливої теми, які успішно впроваджуються в освітній процес у багатьох країнах світу. Вчителям, які вперше розпочинають викладання такої важливої і відповідальної теми, варто дотримуватися певних  практичних порад.
По-перше, вчитель має володіти контекстом Голокосту: розвитком антисемітизму в Європі, історією взаємовідносин євреїв та їхніх сусідів у європейських країнах у міжвоєнний період, історією становлення нацистської ідеології та Третього Рейху. Необхідні знання вчителі можуть отримати під час проходження віртуального курсу «ИсторияХолокоста (Шоа)» Міжнародної  школи вивчення історії Голокосту ЯдВашем  та навчання у Літніх школах, які щороку проводяться для українських освітян Українським центром вивчення історії Голокосту(м. Київ)  та Українським інститутом вивчення історії Голокосту «Ткума» (м.Дніпропетровськ)[2],[10],[11].
По-друге, починати розмову про Голокост із учнями варто не з загальних тем, а з історії конкретної людини, повернувши їй ім’я та гідність, яких її намагалися позбавити вбивці, і вже на прикладі життя цієї людини, історії її родини/взаємовідносин з іншими людьми, розкривати страшні сторінки геноциду єврейського народу.
По-третє, у процесі навчання учнів варто підвести до розуміння, що Голокост був безпрецедентним явищем в історії ХХ століття, коли людство вперше стикнулося з масовим, запланованим, систематичним і технологізованим геноцидом, метою якого було повне винищення єврейського народу.
Голокост мав місце в усіх європейських країнах, які брали участь у Другій світовій війні, а також дотичний до історії країн, які надавали чи не надавали притулок євреям-біженцям, згідно рішень Евіанської конференції 1938 р. Вчитель має висвітлювати історію Голокосту не лише як трагедію єврейського народу, а як трагедію усього людства. Єврейські діаспори впродовж багатьох століть відігравали важливу роль у суспільно-політичному житті європейських країн, зробили значний внесок у європейську і світову культуру. Загибель 6 млн. євреїв в роки Другої світової війни призвела до зникнення цілого пласту культури їдиш, спричинила  зміни у соціокультурному середовищі європейських країн [6, с.8-9].
Розкривати історію Голокосту на прикладах краєзнавчого матеріалу, щоб учні усвідомлювали, що Голокост відбувався не лише «десь там, у Європі», а й на нашій українській землі, і став для України таким же руйнівним явищем, як і Голодомор. Адже кожен четвертий, загиблий у роки Голокосту, проживав на українських теренах. Разом із загиблими пішов у небуття певний тип культури – «їдишкайт», який протягом століть був органічною складовою загальноукраїнської культури [3, с.10],[6, с.10].
Наголошувати на тому, що Голокосту можна було уникнути. Адже Голокост став результатом не лише нацистської політики, його уможливили політичні рішення окремих урядів європейських країн, ставлення до євреїв населення окупованих країн тощо. Учні мають зрозуміти, що розвиток історичних подій залежить від активної позиції громадян. Захист демократичних цінностей, активне протистояння тоталітарним режимам здатні стримати розвиток негативних суспільних явищ.
Дотримуватися міждисциплінарного підходу у викладанні історії Голокосту. В курсі вітчизняної та всесвітньої історії тему Голокосту вивчають у 10 класі. Проте більшість українських школярів знайомляться з цією темою ще у середніх класах під час загальношкільних заходів, присвячених Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту чи Дню пам’яті жертв Бабиного Яру. В останній час дедалі частіше Голокост розглядається поряд із Голодомором 1932-1933 рр. та іншими геноцидами, що відбулися на українській землі. У випадку першого знайомства учнів з темою Катасрофи під час виховних заходів  доцільно починати розмову про Голокост з алегоричної мови мистецтва. Адже тема Катастрофи широко висвітлена у літературі, кінематографі, музиці, живописі, тому окремі її аспекти можуть бути осмислені учнями на уроках зарубіжної чи української літератури, музичного мистецтва, правознавства, громадянської освіти тощо  [6,с.10].
Так, наприклад, учнів можна познайомити з картинами відомих художників, які загинули в роки Голокосту, як –то Кароль Дейч, Бруно Шульц, Фелікс Нуссбаум та інші. Спочатку зацікавити дітей дослідженням життя і творчості  цих митців, а тоді перейти до вивчення передумов і причин їхньої передчасної загибелі. Картини цих художників зберігаються у Художньому музеї Яд Вашем. Їх можна знайти на офіційному сайті Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем[4],[5].
Картини для обговорення потрібно обирати з урахуванням вікових особливостей учнів та в залежності від дидактичної мети, яку ставить учитель. Художнє полотно виступає як історичне джерело з історії Голокосту. Для вивчення художніх аспектів картини ні вчитель, ні учні не мають бути експертами в галузі мистецтва. Достатньо того, щоб діти замислилися над питаннями: «Які думки і почуття втілив автор у даному полотні?», «У яких історичних обставинах він створив дану картину?» тощо. Варто розуміти, що кожна особистість по-своєму відчуває і бачить зображене. Аналізуючи картину під різними кутами, потрібно розглянути історичний контекст її створення, що допоможе глибше розкрити тему Катастрофи і відчути зв’язок історії та сучасності.
Як  можна організувати таку роботу, розглянемо на прикладі  картини Фелікса Нуссбаума «Біженець»(1939)  [7].

Демонструючи дане полотно, потрібно спочатку запитати у дітей про загальне враження від картини, їхні почуття при її спогляданні. Потім перейти до обговорення окремих деталей полотна, пояснюючи їхню символіку і історичний контекст створення:
- поза  людини свідчить про її відчай і розпач, бо нікуди тікати, хоча вона й готова до мандрівки (посох і вузлик з речами на це вказують);
- порожня кімната нагадує тюремну камеру;
- темна тінь, що нависає над людиною і кімнатою – натяк на поширення грізної тіні Німеччини по Європі;
- круглий глобус  і гострі кути стола і кімнати – протиріччя між бажаним і наявним (з одного боку Третій Рейх хоче позбавитися «зайвих» членів суспільства, виключаючи їх із суспільного життя, спонукаючи євреїв до еміграції, з іншого боку – після Евіанської конференції 1938 р. стало очевидним, що євреям притулку ні де немає)[8].
Після обговорення деталей картини необхідно підвести учнів до розуміння, що проблема біженців актуальна і в даний час: в Україні це пов’язано з анексією Криму та бойовими діями на Сході, у Європі – з кризою міграційної політики. Пошуки відповідей на питання: «Чому/Чи потрібно займатися проблемами біженців людям, які самі живуть у безпеці та достатку?» сприятимуть формуванню в учнів цінностей, соціальної та громадянської компетентностей, сприйняття дітьми різноманітності світу, поваги до нього, відчуття зв’язку історії і сучасності.
Для введення учнів у загальний контекст теми Голокосту можна організувати навчальні екскурсії до музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» (м. Дніпропетровськ), Музею Голокосту Трансністрії(м.Одеса), Національного історико- меморіального заповідника «Бабин Яр» (м.Київ).
У разі відсутності поблизу наявних музеїв чи виставок з даної теми, вчителі можуть скористатися можливостями пересувної виставки  «Єврейські діти України - жертви Голокосту», якою опікується УЦВІГ. Мета виставки: показати трагічну  долю євреїв України в часи Другої світової війни і  вшанувати пам’ять дітей, загиблих в роки Голокосту, бо саме їхні обличчя, щоденники і спогади складають дану експозицію.  Виставка має величезний виховний потенціал, демонструючи поведінку людей в екстремальних умовах нацистської окупації, а також - приклади людської поведінки в нелюдських обставинах, зокрема,  приклади порятунку єврейських дітей їхніми співвітчизниками-українцями. Екскурсоводами даної виставки виступають учні-старшокласники. По завершенні її роботи  учні-екскурсоводи  підводять підсумки своєї участі у роботі виставки, намагаються осягнути, що особисто для них означала участь у даному проекті, як змінився їхній світогляд після участі у проведенні екскурсій для своїх однолітків, діляться враженнями. У 2017 році  виставка експонувалася у ряді районів Миколаївської області, в тому числі і у м. Первомайську.  Старшокласники Первомайського НВК «ЗОШ І-ІІ ст. №15 – колегіум» проводили екскурсії для дітей з інших шкіл міста. Свої враження після завершення роботи над виставкою юні екскурсоводи оформили у вигляді есе. Учні  зазначили, що робота над виставкою спонукала їх замислитися над необхідністю налагоджувати соціальне партнерство для розв’язання соціальних проблем, сприяла усвідомленню ними необхідності запобігати конфліктам та дискримінації, вихованню толерантного  ставлення до представників інших народів, поваги до різноманіття релігій та культур.
Організовуючи заняття, вчитель також може скористатися  експозиціями віртуальних музеїв чи  виставок, розміщених у  мережі Інтернет. Наприклад, звернутися до матеріалів та  експонатів Музейного комплексу Яд Вашем [5], мультимедійної  виставки «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»[ 1].
 Матеріали виставок можна використовувати  для викладання історичних подій як у хронологічній перспективі, так і заглиблюючись у конкретні теми. Можна розглянути проблему Голокосту у різних ракурсах - історичному, географічному, особистісному. При викладанні історії Голокосту варто звернути особливу увагу на обговорення морально-етичних дилем. Головне завдання – на основі міцної історичної бази Голокосту підвести людину до самостійних висновків, що мають важливе виховне та громадянське значення. При цьому особливу увагу педагог має звернути на складність та багатогранність людської поведінки у цей трагічний період, на наявність дилем, породжених Голокостом, які не мають жодної «правильної» відповіді [9]. Адже обговорення подібних питань, коли кожна людина працює над виробленням власних оцінок трагічного минулого, є важливим процесом, який має потужний виховний вплив.
Отже, викладання історії Голокосту створює можливості для виховання у школярів загальнолюдських цінностей, здатності протистояти різним проявам дискримінації, ксенофобії та расизму, усвідомлення учнями особистої відповідальності за прийняття рішень та необхідності брати активну участь у житті громади.
Джерела та література:
1.     «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії».Віртуальна виставка[Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://memory.kby.kiev.ua/
2.   «Історія Голокосту». Віртуальний курс.[Електронний ресурс]. – Режим доступу :https://www.yadvashem.org/ru/education/online-course.html
3.   Історія Голокосту: освіта та пам’ять. Посібник для вчителя. - Вид.2-ге, випр.- К:Український центр вивчення історії Голокосту, 2016.- 124 с.
4.   Мистецтво під час Голокосту: «Але душа моя вільна»[Електронний ресурс]. – Режим доступу : 
5.     Музей історії Голокосту в ЯдВашем [Електронний ресурс]. – Режим доступу:    https://www.yadvashem.org/ru/museum.html
6.     Назустріч пам’яті: Навч.-метод. Посіб. до фільму про Голокост в Україні «Назви своє ім’я»/Авт.-упоряд.: О. Войтенко,М.Тяглий.- К.: Майстер книг, 2012.-240 с.
Нуссбаум Ф. Біженець[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://www.yadvashem.org/yv/ru/exhibitions/nussbaum/refugee.asp
8.  ПреподаваниетемыХолокоста через искусство[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  https://www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-art.html– Назва з екрану.
9.     Педагогическая философия Международной школы изучения Холокоста в Яд Вашем[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-educational.html – Назва з екрану.
10.     Сайт Українського інституту вивчення  Голокосту «Ткума» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.tkuma.dp.ua/ua/
11.     Сайт Українського центру вивчення історії Голокосту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.holocaust.kiev.ua/









вівторок, 2 квітня 2019 р.

Підсумкове засідання творчої групи вчителів історії з теми: "Організація самостійної продуктивної діяльності учнів на уроках історії та в позаурочний час засобами мережевих технологій"

      Відповідно до плану роботи  управління освіти  Первомайської міської ради 
2 квітня 2019 р.  на базі НВК "ЗОШ І-ІІ ст. № 15-колегіум"  відбулося засідання творчої групи вчителів історії.
Зустріч пройшла у форматі круглого столу. Було підведено підсумки дворічної роботи групи над темою "Організація самостійної продуктивної діяльності учнів на уроках історії та в позаурочний час засобами мережевих технологій".За результатами роботи творчої групи буде видано методичний посібник, який  стане в нагоді  вчителям історії, що прагнуть вдосконалити свою педагогічну майстерність.

    У  практичній частині засідання вчителі ділилися власним досвідом використання у освітньому процесі навчально-методичної гри "100 облич Української революції", обмінювалися враженнями від нових підручників з історії для 6 і 11 класів.
Зустріч пройшла  в атмосфері творчості та доброзичливого спілкування. 



Гру "100 облич Української революції" можна скачати за посиланням...
http://www.memory.gov.ua/sites/default/files/100_oblich_0.pdf

пʼятниця, 29 березня 2019 р.

"Об'єктив професій"

    Зовсім скоро, через два місяці, у школах пролунає останній дзвоник. До цього часу учні 9-х класів  мають визначитися: чи  продовжуватимуть вони  навчання у школі,  чи підуть зі школи до інших навчальних закладів, щоб  здобути не лише середню освіту, а ще й омріяну професію. Проте й учні, що мають намір навчатися у 10-11 класах, також повинні визначитися з майбутньою професією. Адже старша школа в Україні - профільна. А  профіль навчання бажано обирати в залежності від того, з яких предметів учень має складати ЗНО для вступу у виші. І хоча протягом року до Первомайського НВК неодноразово приходили представники різних навчальних закладів, щоб ознайомити дітей з калейдоскопом сучасних професій та можливостями їх здобуття, виявилося, що значна частина учнів так і не визначилася із майбутньою професією. 
      У світі існує понад 50 тис. різних професій, але під час опитування наші школярі змогли назвати не більше трьох десятків. Крім того, значна кількість  учнів має уявлення про ці професії або ж батьківського досвіду, або ж кінофільмів. Інша проблема- це повне нерозуміння старшокласниками того, що професія має не лише приносити заробіток,що людина від роботи має також отримувати моральне задоволення,тому професію потрібно обирати за покликанням. Щоб допомогти дев'ятикласникам зробити вірний вибір, 29 березня 2019 р. ми здійснили екскурсію до Первомайського міськрайонного центру зайнятості, де діти могли б отримати поради від фахівців та пройти профорієнтаційне тестування.
 Екскурсію для школярів провела працівниця ЦЗ  Момотенко Олеся Миколаївна. Вона  розповіла дітям про роботу Центру, про  можливості та переваги  тестування у визначенні майбутньої професії, а також надала допомогу в отриманні кодів для тестування на сайті  test.myprofession.com.ua. Крім того, Олеся Миколаївна презентувала учням проект Миколаївської обласної служби зайнятості "Об'єктив професій", метою якого є підготовка старшокласників до усвідомленого вибору професії через знайомство з  майбутньою професією або професіями своїх батьків.


 Умови проекту: 
1)З 1 березня по 16 травня 2019 р. учасники мають розмістити 2 фото на своєму профілі в Іnstagram  з хештегом #знімокпроф.2)Перше фото має зображати специфіку майбутньої професії. На ньому є обов'язковою  присутність учасника фотопроекту, який за допомогою атрибутики професії або відповідного робочого місця зображує свою майбутню професію. Разом з фото має бути пост, який описує(уточнює) майбутню професію учасника.
3)Друге фото має  відображати специфіку професії одного з батьків. на фото має бути учасник фотопроекту разом із одним із батьків на робочому місці.Під фото має бути пост, який характеризує  професію батьків.
     Фото учасників проекту дублюватимуться на сторінку Facebook (Миколаївський обласний центр зайнятості) та в Іnstagram в рубрику "Об'єктив професій". Перможцями фотопроекту будуть визнані учасники, фото яких стануть найпопулярнішими за кількістю уподобань в Інтернеті (на особистій сторінці учасника + на сторінках Миколаївського ОЦЗ в Facebook та в Іnstagram). Підведення підсумків відбудеться 20 травня 2019 р.

   Подібні конкурси, як "Об'єктив професій", та профорієнтаційні просвітницькі заходи для учнівської молоді надзвичайно потрібні. Під час зустрічі з працівниками ЦЗ діти отримують відповіді на важливі питання з вибору професії. 
     Дякуємо Олесі Миколаївні за цікаву і пізнавальну екскурсію!

четвер, 14 лютого 2019 р.

"Голодомор і Голокост - дві трагедії на українській землі"

14.02.2019 р. в 10-Б класі відбувся інтегрований урок: "Голодомор і Голокост- дві трагедії на українській землі".  Десятикласники відвідали у Первомайському краєзнавчому музеї виставку "Стежкою пам'яті", яка висвітлює історію Голокосту у Європі  та ,зокрема,  долі радянських євреїв, знищених у роки геноциду. Також учні відвідали Меморіал жертвам Голодомору 1932-1933 рр.на Первомайщині. 

Під час екскурсії до міського краєзнавчого музею. Виставка "Стежкою пам'яті"


Обговорення причин та наслідків двох геноцидів, які мали місце на українських землях у ХХ ст., підвело учнів до розуміння, що  громадяни повинні брати активну участь  в управлінні державою. Громадянське суспільство має контролювати владу; відстоювати права людини; расизму та ксенофобії протиставляти толерантність; ідеям фашизму та нацизму протиставляти ідеї гуманізму; захищати демократичні цінності. Лише за таких умов можна запобігти повторенню геноцидів у майбутньому.

вівторок, 29 січня 2019 р.

29 січня- День пам'яті героїв Крут: історія і сьогодення

До 101 річниці битви під Крутами
 у Первомайському НВК проведено ряд заходів. Серед них -  година спілкування у 9-А класі "29 січня- День пам'яті героїв Крут: історія і сьогодення", на яку завітали військовослужбовці Збройних Сил України.

Під час зустрічі учні дізналися про героїчну та водночас трагічну сторінку в історії нашої державності, яка започаткувала нову добу національного пробудження українців, усвідомлення ними власного права жити на рідній землі та святого обов'язку - боронити її.

Гості -військовослужбовці розповіли дев'ятикласникам про деталі бою під Крутами, провели паралелі між подіями сторічної давнини та сьогоденням, адже питання захисту України від ворога залишається актуальним і наразі. 


Подвиг українських юнаків, героїв-крутян,  які полягли в боротьбі за волю України, став для українського народу символом національної гідності та  прикладом для виховання молодого покоління.

На згадку про зустріч школярі та вояки зробили спільне фото.


понеділок, 28 січня 2019 р.

Засідання творчої групи вчителів історії з теми «Використання дидактичного потенціалу музейної педагогіки у процесі викладання історії Голокосту вчителями суспільно-гуманітарного циклу»


До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у приміщенні Первомайського краєзнавчого музею відбулося засідання міської творчої групи вчителів історії з теми «Використання дидактичного потенціалу музейної педагогіки у процесі викладання історії Голокосту  вчителями суспільно-гуманітарного циклу».



  Учасники творчої групи дізналися про виховний та освітній потенціал музейної педагогіки у викладанні теми Шоа, познайомились з електронними ресурсами, які містять наукові, методичні та візуальні матеріали з історії Голокосту, а також  отримали практичні поради, як  доцільно організовувати обговорення широкого кола питань, пов'язаних із історичною пам'яттю та, зокрема, пам'яттю про жертви Бабиного Яру на прикладі віртуальної виставки «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії». 

     Для учасників творчої групи, первомайських краєзнавців та гостей, які завітали до музею, було проведено екскурсію за матеріалами Міжнародної школи викладання історії Голокосту Яд Вашем " Тропою пам'яті".







Отримані знання та поради стануть освітянам в нагоді при підготовці та проведенні освітніх заходів до Дня пам'яті жертв Бабиного Яру, Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, на уроках історії та громадянської освіти.





пʼятниця, 18 січня 2019 р.

Використання дидактичного потенціалу музейної педагогіки у процесі викладання історії Голокосту вчителями суспільно- гуманітарного циклу




27 січня світова спільнота відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме в цього дня  у 1945 році війська 1-го українського фронту звільнили в’язнів нацистського табору смерті Аушвіц- одного із символів Голокосту.

     1 листопада 2005 року  Генеральна асамблея ООН прийняла  Резолюцію №60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. Вшанування пам’яті жертв Голокосту в Україні на державному рівні розпочалося з 2012 року. Як правило, цього дня   проводять меморіальні, інформаційні, культурно-просвітницькі та освітні заходи.

     Вивчення історії Голокосту здійснюється, за рекомендаціями Ради Європи та інших міжнародних організацій, як складова української,  європейської та світової історії. Це забезпечується на уроках з історії України та всесвітньої історії, а також у позакласній та позашкільній роботі. Зокрема, Міністерством освіти і науки України затверджені Програми для факультативних, спеціальних курсів, курсів за вибором з історії   Голокосту. Але у багатьох освітян виникає питання: як викладати в Україні школярам цю складну і комплексну тему? Адже  у  педагогічних вишах досі не існує окремої дисципліни з методики викладання історії Голокосту та інших геноцидів.Для того, щоб  ознайомити вчителів суспільно-гуманітарного циклу з необхідними методами та прийомами,  було розроблено заняття «Використання дидактичного потенціалу музейної педагогіки у процесі викладання історії Голокосту»Місцем зустрічі освітян став Первомайський краєзнавчий музей не випадково. 

   Міждисциплінарний характер взаємодії різних сфер гуманітарного знання у сьогоднішньому світі створює оптимальні можливості для ефективного викладання наукових дисциплін за допомогою сучасних дидактичних стратегій і технологій. В умовах співпраці академічної та неформальної освіти цілком закономірним є звернення до ідей музейної освіти і музейної педагогіки, які дозволяють глибше розкрити й уточнити методику проведення заняття у новому контексті – музейному просторі.

   Якщо донедавна музеї зосереджували свою роботу головно на інформаційно-пізнавальній діяльності, будучи передусім ідеологічними установами, то у сучасних умовах намагаються організувати діяльність на засадах комунікації, діалогу з відвідувачами. Здебільшого така комунікація передбачає використання традиційної форми організації навчання у музеї – екскурсії, котра відображає особливості музею як соціального інституту та доповнюється широким спектром відповідних засобів, що допомагають досягненню конкретної дидактичної мети  і застосовуються різними культурно-просвітницькими та навчальними закладами  [Джерело: Караманов О. Взаємодія музею і школи у контексті демократичних освітніх перетворень (досвід України і Польщі) // Шлях Освіти. – 2009. – №2. – С. 19-23.]. 
  Прикладом у використанні дидактичного потенціалу музейної педагогіки у викладанні теми Голокосту є Меморіальний комплекс Яд Вашем. Музей Катастрофи, Архів, Бібліотека, різноманітні меморіали на теренах комплексу формують нове ставлення до предметів, активізують їх культурне значення та створюють міждисциплінарні зв’язки між різними галузями знань у процесі організації педагогічної діяльності. Освітні стратегії Яд Вашем активно використовуються іншими музейними установами, пов’язаними з висвітленням історії єврейського народу та темою Катастрофи,як , наприклад, Музей історії польських євреїв ПОЛІН, Дім-Музей Анни Франк тощо. Не став винятком і Первомайський краєзнавчий музей, який з моменту проведення засідання творчої груп вчителів історії на найближчий місяць  також перетворився на  просвітницький осередок з теми Катастрофи європейського єврейства.


Екскурсія до музею ПОЛІН, Варшава, серпень 2016 р.


    У разі відсутності поблизу наявних музеїв чи виставок з даної теми, вчителі можуть скористатися можливостями пересувної виставки  «Єврейські діти України - жертви Голокосту», якою опікується УЦВІГ,  а також  експозиціями музеїв чи віртуальними виставками, розміщеними у  мережі Інтернет (Посилання на електронні ресурси див. наприкінці статті).
Пересувна виставка "Єврейські діти України -жертви Голокосту" в Первомайському НВК "ЗОШ І-ІІ ст №15- колегіум", лютий 2017 р.
     Музейна педагогіка сприяє взаємному збагаченню двох сфер життя: освіти й мистецтва. Тому дуже важливо, щоб вчителі володіли різними способами організації ефективної комунікації з учнями в музейному просторі. Навчальна експозиція «Тропою пам’яті», розроблена співробітниками Міжнародної школи –Яд Вашем у 2012 році, допоможе на практиці продемонструвати, як можна організувати ефективну комунікацію  з учнями, використовуючи можливості музею чи віртуальної виставки.
Заняття за матеріалами  виставки "Тропою пам'яті" у Первомайському НВК"ЗОШ І-ІІ ст. №15 - колегіум",
січень 2016 р


     Матеріали експозиції можна використовувати
  для викладання історичних подій як у хронологічній перспективі, так і заглиблюючись у конкретні теми. Світлини, тексти та ілюстрації дозволяють розглянути проблему  у різних ракурсах - історичному, географічному, особистісному. Візуальні матеріали експозиції призначені для залучення учнів в історичні події та обговорення морально-етичних дилем. Складні питання історії Голокосту не мають і не можуть мати однозначних  відповідей. Але саме обговорення подібних питань є важливим процесом, який має потужний виховний вплив.


      Заходи та освітня діяльність, присвячені Голокосту, мають всесвітнє значення і можуть стати надійною основою для зміцнення поваги до прав людини, виховання толерантності та захисту загальнолюдських цінностей. Голокост став переломною подією нашої історії, яка сьогодні красномовно свідчить про небезпеку екстремізму і вчить боротися з геноцидом. 

     До 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру в Музеї історії м. Києва з 15 вересня по 27 листопада 2016 р. діяла мультимедійна виставка «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії». Оскільки вона не була мобільною та не могла бути постійною експозицією музею, Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету «Бабин Яр»,запропонував створити віртуальний варіант виставки, яка має українську та англійську версії, є повністю інтерактивною і супроводжується відеоекскурсією українською мовою. Віртуальна виставка «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» доступна за посиланням: http://memory.kby.kiev.ua/
   На сайті відтворено 13 експозицій, кожна з яких розкриває окрему тему історії злочину Бабиного Яру. ("Вступ німців до Києва", "Пожежі на Хрещатику", "Жертви Бабиного Яру", "Доля євреїв", "Доля українських націоналістів" тощо). Крім того, доступний пошук по базах даних жертв нацизму, розстріляних у Бабиному Яру.

    За допомогою смартфонів на уроці чи під час виховного заходу вчитель може організувати з учнями віртуальну екскурсію по меморіальному простору Бабиного Яру, дослідити разом з учнями причини та масштаби  трагедії, на основі стенду "Мозаїка пам'яті" допомгти дітям "почути голоси" різних категорій жертв нацистського окупаційного режиму, вбитих у Бабиному Яру протягом 1941-1943 рр., усвідомити важливість збереження пам'яті про цих людей для сучасного покоління.

 Школярі, ознайомлюючись із невідомим раніше музейним простором, можуть дискутувати між собою, порівнюючи  з тим, про що вони вже знали з цієї теми раніше і про що вже мають уявлення. Під час подібного заняття відбувається дуже важливий процес обміну думками, вдосконалення комунікативних навичок, уміння дискутувати, співпереживати тощо. Важливим для успішної соціалізації молодої людини є формування власного  погляду  на історію Голокосту, можливість емпатійного переживання подій, віддалених у часі, або почуттів і задумів митців, творчість яких присвячена висвітленню теми Катастрофи.


    Для заохочення  учнів до глибшого вивчення теми Шоа, УЦВІГ та Український інститут історії Голокосту «ТКУМА»  проводять щорічні конкурси наукових і творчих робіт  «Історія і уроки Голокосту» ім. І.Б. Медвинського  й «Уроки війн та Голокосту – уроки толерантності». Вчителям, які  виступають науковими керівниками  учнівських робіт, допоможе краще розібратися у темі віртуальний курс для вчителів «Історія Голокосту», який щороку запроваджує Міжнародна школа-Яд Вашем. Також для вчителів проводяться Літні школи і Всеукраїнські та міжнародні семінари. Необхідну інформацію можна знайти на відповідних сайтах (посилання див. у додатку наприкінці статті).


Особливу цінність на конкурсах наукових і творчих робіт складають дослідження на основі краєзнавчого матеріалу. Дізнатися про історію Голокосту у нашому краї можна відвідавши Музей Голокосту Трансністрії в м.Одеса та меморіал у Прохорівському сквері, переглянувши фільм «Те, кто остался в живых» (історія родини Сергія Сушона з Одеси, члени якої  були в’язнями  Доманівського та Акмечетського  гето, але врятувалися завдяки Праведникам народів світу Іванові і Лідії Галетам).

Учні Первомайського НВК на екскурсії у Прохорівському сквері, м. Одеса, травень 2018 р.





       Про історію єврейської громади
м. Первомайська  можна дізнатися з фільму «Миттєвості історії євреїв Первомайська», який створили учні Первомайського НВК «ЗОШ №15- колегіум» Нотевський Євген, Владислав Мячков та Стас Ковбасюк. Цей фільм посів перше місце в номінації «Кращі літературні та музичні роботи» на Х
VІ Конкурсі учнівських наукових і творчих робіт «Історія і уроки Голокосту». А зацікавити хлопців дослідженням тематики Катастрофи вдалося  після відвідування Музею підпільно-партизанського руху  на Миколаївщині у 1941-1944 рр., де увагу Євгена привернув стенд з документами Державного архіву Миколаївської області, у яких йшлося про вимоги окупаційної румунської влади до євреїв одного з трьох голтянських гето.


    Отже, музейна педагогіка як альтернатива класно-урочної системи відкриває перспективні можливості для перетворення традиційної школи у варіативний, побудований з кількох освітніх систем, освітній простір, котрий сприяє залученню музеїв у процеси постійної інтеграції знань,  змінює психологічну установку особистості на процес навчання як важливий чинник власного розвитку.



  ПОСИЛАННЯ НА ВІРТУАЛЬНІ РЕСУРСИ З ТЕМИ ГОЛОКОСТУ:

Сайт Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем


Віртуальний курс для вчителів 

«Історія Голокосту» www.yadvashem.org/ru/education/online-course.html

    розділ «Музеї»

    www.yadvashem.org/ru/museum.html



     розділ «Онлайн-виставки»  www.yadvashem.org/ru/exhibitions.html

Викладання теми Голокосту через 

світлини www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-photographs.html

Викладання теми Голокосту через 

мистецтво www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-art.html

Викладання теми Голокосту через 

поезію www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-poetry.html
Використання відеосвідчень про Голокост 
на уроках www.yadvashem.org/ru/education/video-toolbox/hevt-testimony.html

Сайт Українського центру вивчення історії Голокосту www.holocaust.kiev.ua/


Всеукраїнський конкурс учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» 

ім. І.Б. Медвинського
Мета: поглиблення знань школярів з історичної проблематики Голокосту та інших геноцидів ХХ ст., популяризація вивчення цих тем серед учнівської молоді, виховання  у молоді толерантності, поваги до людей іншої національності, свідомого ставлення до міжетнічних проблем.




Сайт Українського інституту вивчення  Голокосту «Ткума»

tkuma.dp.ua/ua/



Конкурс творчих робіт «Уроки війн та Голокосту– уроки толерантності».
Мета: усвідомлення уроків історії, сприяння поширенню в суспільстві ідей гуманізму та толерантності, неприйняття шовіністичної та ксенофобської ідеології, проповіді насильства та тоталітарної ідеології.




Віртуальна виставка «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» 

доступна за посиланням: memory.kby.kiev.ua/
   
Для створення виставки використано  матеріали з колекцій Всеукраїнської єврейської ради і Музею
«Героїзм та Голокост», Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», Національного музею історії України, Українського центру вивчення історії Голокосту, Центру дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, Галузевого державного архіву СБУ, Фундації ім. Олега Ольжича, приватних збірок.

  Навчально-методичний посібик для вчителів за матеріалами віртуальної виставки «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» 




У посібнику вміщено навчально-методичні розробки шкільних занять, підготовлені на основі одноіменної виставки та документального фільму "Бабин Яр у пошуках пам'яті". Практичні заняття путівника допоможуть вчителю організувати з учнями обговореня широкого кола питанб, пов'язаних з історичною пам'яттю, та ,зокрема, пам'яттю про жертви Бабиного Яру.

                                    Історія Голокосту в Україні
Музей «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні»
http://menorah-center.com/ua/about/siritual-life/jewish-memory-holocaust-ukraine/


Історія Голокосту у нашому краї

  Музей Голокосту Трансністрії

(м. Одеса, вул. Мала Арнаутська,111)

Телефон:(48) 722-60-97

Сайт: www.holocaust-odessa.org


    «Те, кто остался в живых»,

    история Сергея Сушона

     Документальний фільм Яд Вашем

https://www.youtube.com/watch?v=rDBnT5yU-_M

 Миттєвості історії євреїв  Первомайська
 Відеофільм  https://www.youtube.com/watch?v=Bb6JKFyDvgo