четвер, 27 листопада 2014 р.

Методика формування хронологічних умінь у 5-му класі


      На сучасному етапі розвитку шкільної освіти актуальним є послідовне впровадження в навчанні компетентністного підходу. В умовах компетентнісно орієнтованого навчання історії надзвичайної ваги набуває проблема  формування предметно-історичних умінь як основи історичної компетентності учнів.
    Знайомство з хронологією є одним із перших кроків вивчення історії, адже історія неможлива поза часом: лише встановивши час тих або інших подій та їх послідовність, історики здатні не тільки з’ясувати зв’язок з попередніми та наступними подіями, визначити причини та наслідки , виявити закономірності, а й відтворити істинний перебіг подій, реконструювати минуле.
   Свого часу П. Лейбенгруб  наголошуючи на обов’язковій послідовності викладу як на навчально-предметній особливості історії, зазначав,що хронологія- це специфічна проблема методики історії, оскільки жодній іншій предметній методиці питання засвоєння хронології не притаманне.
   Ще за радянських часів історико-методична школа напрацювала достатню кількість засобів та прийомів формування хронологічних уявлень та вмінь.
Початкові уявлення та елементарні знання про історичний час діти отримують , засвоюючи пропедевтичний курс « Вступ до історії». Що ж до хронологічних умінь, то в 5 класі  згідно навчальної програми школярі повинні оперувати наступними базовими вміннями:
- встановлювати події за датами або дати за подіями;
- співвідносити події та дати( дати та події); події ( або дати) зі століттям (або тисячоліттям); його початком ( чи половиною) та кінцем;
- встановлювати тривалість події , віддаленість її від сьогодення;
- встановлювати хронологічну послідовність кількох подій.
  Уже на перших уроках курсу , відповідно до вимог програми, учні роблять перший крок в осягненні хронології. На уроці « Історія і час» учитель ознайомлює учнів з одиницями виміру часу, поняттями відлік часу,хронологія,дата, століття, тисячоліття,літочислення,наша ера.
 Але треба зауважити, що сприйняття часу для дітей 10-11 років – важке завдання, оскільки їх власний життєвий досвід ще малий в порівнянні з багатовіковою історією людства. На цій підставі методисти рекомендують починати роботу над хронологічними уявленнями дітей з емоційно-образної  презентації основних властивостей історичного часу . Так, для підведення учнів до розуміння лічби часу в історії вчитель організовує бесіді за запитаннями :
?- Скільки минуло часу, відколи продзвенів дзвінок?
?- Скільки минуло часу відтоді, як ви прокинулися сьогодні?
?- Скільки минуло часу від попереднього уроку історії?
? – Скільки минуло часу, як ви стали школярами?
З бесіди учні роблять висновок про відомі їм одиниці вимірювання часу:секунди, хвилини, години, дні , роки.
  Для формування уявлень про послідовність подій на перших уроках учням можна запропонувати наступне завдання:
 Виберіть власні фотографії з різних періодів життя. Розташуйте їх послідовно - одну за одною,відповідно до того, що було раніше, а що пізніше. Спробуйте пояснити на цьому прикладі , що означає хронологічна послідовність подій.
  Коли учні виконають одну-дві актуалізаційно - мотиваційні вправи, пропонуємо їм опрацювати текст підручника про лічбу років в історії. За підручником діти ознайомлюються , як визначити століття за роком. Варто наголосити, що Початкові роки століть – це 101, 201, 301 тощо, а роки з нулями -1900, 2000- це останні роки століть.
Для кращого засвоєння матеріалу можна скласти таблицю:

1-100 рр.
801-900 рр.
901-1000 рр.
1001-1100 рр.
1901-2000рр.
1 ст.
9 ст.
10 ст.
11 ст.
20 ст.
Щоб підвести дітей до розуміння понять плину часу та літочислення ( ера) , доречно так само звернутися до їхнього досвіду. Вибравши  точками відліку події з життя родини ( приміром, шлюб батьків, власне народження). Вислухавши учнів , учитель узагальнює запитанням:
?- Про які «домашні ери»  ви почули?
  Звертаючись до дітей , учитель коментує, що їхні розповіді можна позначити схематично- за допомогою лінії часу в підручнику.
  Пояснення вчителя:
Лінія часуце пряма лінія,переділена рисочками на рівні відрізки, що позначають певне число років. На початку лінії завжди стоїть більша і жирніша риска, яка позначає початок відліку , а наприкінці – стрілочка, яка символізує рух часу. Якщо під час виконання хронологічної задачі  нам необхідно позначити однакові  проміжки часу ( століття, тисячоліття), то ми перериваємо лінію пунктиром. На лінії часу та під нею записуємо умови завдання. Поряд з лінією робимо  математичні підрахунки та записуємо стислу відповідь до завдання.
 Ознайомивши учнів з поняттями , вчитель звертає увагу , що відпрацьовувати хронологічні вміння вони будуть  протягом усього навчального року: визначатимуть послідовність та тривалість подій, їх віддаленість від сьогодення, співвідноситимуть рік зі століттям. Наступного навчального року ознайомляться з лічбою років до нашої ери.
    На наступних уроках теми « Знайомство з історією» увагу п’ятикласників варто звертати не тільки на співвіднесення років зі століттями та тисячоліттями, а й на зворотну відповідність - століть з роками, а також належність року до першої чи другої половини століття.
 На цьому етапі учням можна запропонувати низку завдань.
- Записати будь-який рік поданого століття.
- Визначити , до якого століття належать наведені роки.
- Визначити , до якої половини і якого століття  належать наведені роки.
- Назвати . у якому році починаються зазначені століття.
- назвати, який рік є останнім роком поданих століть.
Для активізації пізнавального інтересу та контролю сформованості  початкових хронологічних умінь можна застосувати дидактичні ігри.
« ХРОНОЛОГІЧНЕ ЛОТО»
Ведучий називає століття і демонструє заздалегідь написані на дошці дати. Учні мають визначити, чи належать дати до даного століття. Гра може бути продовжена у зворотному порядку: ведучий називає дати, гравці визначають, до якого століття вони належать. Під час гри можна влаштувати змагання між рядами.
   Доречно використовувати  й гру « ТОЧНІСТЬ -УВІЧЛИВІСТЬ КОРОЛІВ»
( змагання між рядами). Учні записують на дошці дати та хронологічні межі явищ та процесів, про які  є згадки в тексті підручника , починаючи з першого параграфа:
1866-1934рр.; кінець 18- початок 19 ст.; 1651 р.; 14 ст.; кінець 6 – початок 7 ст.
До кожної дати чи століття учням пропонуються запитання, відповіді на які мають бути лаконічними та точними( для ряду зараховуються блискавичні , точні відповіді).
?- До якого століття належить перша дата?
?- Скільки років прожив М. Грушевський?
?- Скільки дат належить до 19 ст.?
?- До якої половини 19 ст. належить друга дата?
?- Яке століття передувало століттю, що до нього належить 1898 р?
?- Наведіть  іншу дату , що належить до другої половини 19 ст. тощо.
наступний урок у формуванні хронологічних умінь під час опанування тем пропедевтичного курсу « Про що і про кого розповідає історія», « Чому пам’ятки культури належать до історичної спадщини» - розв’язування хронологічних задач за допомогою лінії часу.
 З- поміж таких задач виокремлюємо кілька типів. Проілюструємо ці типи стандартних хронологічних задач прикладами для 5 класу.

 А. Задачі на встановлення віддаленості подій від сьогодення.
 СКІЛЬКИ РОКІВ ТОМУ ВІДБУЛАСЯ ПОДІЯ,ЯКЩО ВІДОМА ЇЇ ДАТА?
 Наприклад, Скільки років тому відбулося хрещення Русі(988 р.)
                                                                           988                                       2014
__________________    __    __   ________________    __   __  __   _______
       н.е.

2014-988=1026 років тому.

Б. Задачі на встановлення віддаленості однієї події від іншої. НА СКІЛЬКИ РОКІВ ОДНА ПОДІЯ ВІДБУЛАСЯ РАНІШЕ ЗА ІНШУ?Або СКІЛЬКИ МИНУЛО РОКІВ ВІД ОДНІЄЇ ПОДІЇ ДО ІНШОЇ?
Треба від дати  останньої події відняти дату попередньої, різниця і буде визначати віддаленість однієї події від іншої.
Початок князювання Ольги 945 р. Подорож до Константинополя 957 р.
_____________945_ _ _ _ __957_______________ _ _ _ _2014_________
     н.е.

957-945 =12 р.

 В.Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від сьогодення. У ЯКОМУ РОЦІ ВІДБУЛАСЯ ПОДІЯ,ЯКЩО ВІДОМО, ЩО ВІД НЕЇ МИНУЛО…РОКІВ?)
У 1989 р. святкували 500-річчя виникнення українського козацтва. Якого часу сягає перша згадка про козаків у писемних джерелах?
               ?                                         1989                                2014
_______ _ _ _ ________________________________________________
  н.е.
1989-500=1489 р.

Г.Задачі на встановлення дати події за її віддаленість від іншої події( У ЯКОМУ РОЦІ ВІДБУЛАСЯ ПОДІЯ,ЯКЩО ВІДОМО , ЩО ЦЕ СТАЛОСЯ ПІСЛЯ ВКАЗАНОЇ ПОДІЇ ЗА ПЕВНУ КІЛЬКУСТЬ РОКІВ?)
Успенський собор Києво-Печерської лаври було збудовано на 27-й рік від заснування монастиря в 1051р. Обчисліть , коли його було збудовано?

                                     1051                    ?                                          2014
___________ _ _ _ _ _ ____________________ _ _ _ ___________________
     н.е.                                         27
1051+27=1078 р.

Як зазначалося вище, застосування компетентнісної моделі навчання історії потребує системної корекції навчального процесу. Стосується вона й контролю та оцінювання. Згідно з вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки програмою для 5 класу передбачено формування таких хронологічних умінь:

Розділ  І.Звідки і як історики довідуються про минуле
Учень креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати , співвідносить рік зі століттям; пояснює , як відбувається відлік часу в історії.
Розділ ІІ. Про що і про кого розповідає історія
Учень встановлює хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносить подію та історичне явище.
Розділ ІІІ. Що історичні пам’ятки розповідають про минуле
Учень встановлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток.


    З огляду на це для визначення рівня сформованості хронологічної компетентності учням треба пропонувати таке завдання: прочитавши     речення , позначити на лінії часу рік, про який йдеться.
- 2002 р. вийшов друком перший том повного зібрання творів Михайла Грушевського.
- Від 1996 р. малим державним гербом України схвалено тризуб.
-У  1971 році археолог Борис Мозолевський під час розкопок кургану Товста Могила  на Дніпропетровщині знайшов скіфську прикрасу –пектораль.
      Виконуючи такі завдання , п’ятикласники виявляють уміння креслити лінію часу , позначати на ній рік, я кому живемо , а також наведені в тексті дати. При цьому варто звертати увагу на вміння враховувати масштаб та переривати лінію.
    Можна залучати завдання на заповнення хронологічних пропусків.
- 15 століття почалося в   __________ році.
- 20 століття закінчилося в _________  році.
- 988 рік належить до ________ половини  ________ століття.
     Наприкінці навчального року п’ятикласникам можна пропонувати самостійно складати хронологічні задачі, розв’язуючи
 їх  та позначаючи дати та лінії часу.
    Урізноманітнення форм практичних завдань , які передбачають вміння учнів орієнтуватися в історичному часі, сприятиме високому рівню формування хронологічної компетентності.
    

                                              Література:
1.  Власов В. Методика формування хронологічних уявлень та вмінь в пропедевтичному курсі (5 клас)//Бібліотека журналу «Історія та правознавство в школах України: теорія та методика навчання». - №1(1),
 2013 , січень – лютий.- с.15-19.
2.  Пометун О. Формування предметної компетентності учнів у процесі навчання історії в основній школі.// «Історія та правознавство в школах України: теорія та методика навчання». - №4, 2014.- с 7-9.

2 коментарі: