неділя, 7 грудня 2014 р.

Україна в умовах десталінізації(1956-1964 рр.)

Урок узагальнення з теми :
 « Україна в умовах десталінізації(1956-1964 рр.)»
 Очікувані результати : після цього уроку учні зможуть аналізувати  та критично оцінювати події внутрішньополітичного життя України в період
« відлиги»,
визначати причини невдач ряду економічних реформ та протиріччя періоду десталінізації ,виявляти протиріччя в оцінках подій періоду десталінізації різних джерел, робити узагальнюючі висновки стосовно причин і наслідків хрущовських реформ .
Основні поняття: десталінізація, « відлига», децентралізація,раднаргоспи, надпрограма у тваринництві, підняття цілини,«шістдесятники»,дисидентство.
Обладнання : підручник, комп’ютерні презентації,портрети політичних та громадсько-культурних діячів періоду десталінізації.
Тип уроку : узагальнення і систематизації знань.
Форма уроку : робота в групах, фронтальна.
                                                    Хід уроку.
І. Оргмомент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Бесіда за запитаннями:
?- Яку тему ми щойно завершили вивчати?
?-Як неофіційно називають цей період і чому? ( «відлига»)
?- Спробуємо визначити характерні ознаки цього періоду.(
МЕТОД
« Мозковий штурм»)
                           Характерні ознаки десталінізації:
- відхід від жорсткої тоталітарної сталінської системи;
- спроби реформувати систему у відносній демократизації та гуманізації політичного життя;
- реабілітація жертв сталінських репресій;
- спроби реформувати консервативну модель державної економіки;
 - часткове розширення контактів із зовнішнім світом ( співпраця з США)
- сплеск розвитку українського мистецтва та літератури «шістдесятників»;
- поява дисидентів.
Отже, сьогодні на уроці ми проаналізуємо  та критично оцінимо події внутрішньополітичного життя України в період « відлиги», визначимо причини невдач ряду економічних реформ та протиріччя періоду десталінізації .
 ІІІ. Етап систематизації та узагальнення знань учнів .
                                         План .
1. Лібералізація суспільно-політичного життя.
2.Спроби економічних реформ.
3.Соціальна політика.
4.Розвиток культури.
5.Дисиденство.

 Попередньо клас був поділений на домашні групи , які отримали завдання підготувати стислі доповіді за планом :1 група- «Лібералізація суспільно –політичного життя»;2-« Спроби економічних реформ»; 3- «Соціальна політика»; 4- «Розвиток культури»;, 5- «Дисиденство». Виступи учнів підсумовуються учасниками інших груп і оформлюються у вигляді таблиць ( на дошці чи демонструються на слайдах № 2-12  презентації  № 1 )


Презентація № 1

 


Виступ І-ї групи. Завдання для класу :
?- Визначте позитивні і негативні наслідки лібералізації суспільно-політичного життя.
            
Лібералізація   суспільно –політичного  життя.
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ:

-ліквідація системи ГУЛАГу;
- реабілітація незаконно репресованих;
- припинення політичних процесів і масових репресій;
- розширення прав союзних республік ;
- перебудова державного апарату;
- розширення прав органів місцевого самоврядування тощо.
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ:

-непослідовність і обмеженість реабілітації ( не всі незаконно засуджені були реабілітовані);
-демократизація саботувалася адміністративним апаратом;
-розвінчання культу особи Сталіна супроводжувалося приховуванням значної частини злочинів тощо.
Виступ ІІ-ї групи. Завдання для класу :
?- Визначте позитивні і негативні наслідки економічних реформ в період «відлиги».        
                  Створення  раднаргоспів (1957-1965 рр.)
   ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ:
-розширення господарчих прав на місцях;
-скорочення адмінінстративного апарату .
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ:
- ускладнення зв»язків між підприємствами окремих раднаргоспів;
- незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі;
- реформи не підкріплені введенням госпрозрахунку призвели до повернення старої  централізованої системи управління

                      Підняття цілини(1954-1955 рр.)
                      НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ:
- втрата українським селом біля 90 тис. спеціалістів;
- міграція молоді в цілинні райони ;
- більшість сільгосптехніки, виробленої в Україні, було відправлено до Казахстану , Сибіру та Північного Кавказу.
                     Кукурудзяна кампанія ( 1958 р. )
- з 1958 по 1963 р. посівні площі кукурудзи зросли більше ,ніж вдвічі, а врожайність зерна в цей же період знизилась з 25 ц/га до 15 ц/га.
                        
Надпрограма у тваринництві :
- будівництво великих відгодівельних комплексів;
- провал усіх планів « наздогнати і перегнати…» ;
- масові приписки показників ;
- в 1963 р. республіка, як і весь СРСР ,стикнулась  з продовольчими труднощами. СРСР уперше закупив зерно за кордоном.
                      Реформи в промисловості:
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ :
- впровадження здобутків НТР у виробництво;
-запуск першого штучного супутника Землі 1957 р.;
- політ Ю.Гагаріна у космос 1961 р.;
-використання атомної енергії у мирних цілях;
-заміна парових двигунів електричними
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ:
- повільні темпи НТР;

-відсутність конкурентної боротьби виробників;

-відставання від країн з місцевою економікою
Виступ ІІІ-ї групи. Завдання для класу :
?- Визначте позитивні і негативні наслідки реформ в соціальній сфері в період «відлиги».
                                   Соціальна політика
ПОЗИТИВНІ НАСЛІДКИ:
-збільшення мінімальної зарплатні та пенсій ;
-скорочення робочого тижня;
паспортизація селян 1958 р.;
-скасування плати за навчання;
-припинення практики примусових державних позик;
-широкомасштабне житлове будівництво ( 3 млн. квартир);
- зростання життєвого рівня
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ:

-грошова реформа 1961 р.- прихована девальвація карбованця( зростання цін на товари)    


Презентація №2.


Виступ VІ-ї групи( Презентація №2 виготовлена учнями). Завдання для класу :
?- Визначте , в чому полягав суперечливий характер «хрущовської відлиги» в духовній сфері .
                        
Розвиток культури 1953-1964рр.
« Відлига» -послаблення адміністративного тиску , духовне розкріпачення:
-Нова хвиля « українізації»- зосередження офіційної ідеології на « братній дружбі українського і російського народів». Святкування 300-річчя Переяславської ради.
-Реформа освіти.
-Розгортання НТР.
-Поява руху «шістдесятників».
 Водночас : погіршення показників освіти, русифікація. Переслідування релігійних та культурних діячів, що призвело до виникнення протестного руху –дисиденства.


Презентація № 3.


Виступ V-ї групи( Презентація №3 виготовлена учнями) .Завдання для класу : ?- Визначте , джерела формування та причини появи українського дисидентства .
                                        Дисидентство
ПРИЧИНИ ПОЯВИ:
  - активізація духовного життя суспільства;
  - згасання збройної боротьби УПА;
   - антитоталітарні та антирадянські рухи в країнах    Східної Європи.
ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ:

- підпільний рух , спадкоємці ОУН-УПА;
- рух шістдесятників.

Практична робота з різними джерелами інформації.
Робота в групах(групи отримують листки з завданнями).
1.
В наш час знаходить все більше прихильників новий напрям у методології історії, що отримав  назву «історія повсякденності». Дійсно, ми бачимо, що історичний процес знаходить своє відображення не тільки у великій кількості наукових праць дослідників, а й у народній свідомості. Особливе місце в цьому займають історичні анекдоти.  Виникнення таких анекдотів в радянські часи було викликано необхідністю в умовах тотальної цензури осмислити історичну реальність навіть з ризиком для свого життя і свободи. Історичні анекдоти відтворюють історичні реалії, які не могли бути зафіксовані в офіційних документах того часу. Пропоную поглянути на анекдоти доби Хрущова як на своєрідне джерело інформації та виконати наступні завдання:
І. Розставте анекдоти в хронологічній послідовності подій, які висміюються в них, і вкажіть дати цих подій. Яка доля правди є в кожному з цих анекдотів?
а)  «Який найдовший анекдот?- Доповідь Хрущова на XXII з’їзді КПРС!»
б) «Перед звільненням Хрущову не підписують в Мавзолеї обхідний лист: він прийняв двох, а здав одного».
в) «Радянські футболісти виграли Олімпійські ігри, коли Микита Сергійович пообіцяв засіяти останнє футбольне поле кукурудзою»
г) «На XX з’їзді М. Хрущов виступає з доповіддю, описуючи злочини Сталіна. Раптом хтось вигукує із залу:
- А чому ж Ви мовчали?
Зупинившись, Хрущов звертається до залу:
- Хто це сказав?-У відповідь мовчання. Хрущов знову:
- То хто це сказав?- Знову мовчання. Тоді Хрущов, показуючи рукою в зал:- Мовчите?! Ось так і ми мовчали!»
д) -Як здоров’я генсека?
-Кажуть , що в Хрущова з’явилась грижа від підняття цілини та задишка від спроби наздогнати та перегнати Америку.
ж) «Що спільного між Хрущовим та космічним кораблем «Восток-1»?
-Вони вилетіли одночасно».

1
2
3
4
5
6
а






б






в






г






д






ж







ІІ. Про які сумні явища в культурному житті України йдеться в наступних анекдотах?
а) «Микита Сергійович приїхав у Західну Україну. Коли йому налили самогону, він запитує:
-Неужели это еще не изжито?
- Ні-ні, це не із жита, це з цукру, нормальний, пийте!»
б) «Пленум з питань літератури та мистецтва називався «ухрущение строптивых»в) «Колгоспник, познайомившись з художником, говорить йому:
- Вам добре, в мистецтві Микита Сергійович хоч щось розуміє».

Фронтальна робота з класом
2. Завдання – з презентації №1 ,слайд №13
.

?-Які події стали приводом до появи даних нагород ( значок «Знатному кукурудзоводу Полтавщини»?
3. Завдання –слайд №14.Прокоментуйте даний плакат.
? –Що стало приводом для появи таких плакатів?Наскільки агітаційні настрої плакати співпадали з реаліями тогочасного життя?
4.Завдання –слайд №15.Прокоментуйте цитату: У зв'язку з якими подіями Уінстон Черчіль сказав:« Я думав , що помру від старості . А тепер я помру від сміху: це ж треба довести  Росію ( мається на увазі СРСР- примітка авт.) до купівлі хліба за кордоном!»
5. Завдання – слайд №16.Пропоную переглянути уривок з улюбленої усіма комедії Леоніда Гайдая " Операция Ы и другие приключения Шурика" , знятої у 1964-1965 рр. Думаю, що усі його бачили неодноразово. Ще раз згадайте найяскравіші епізоди цього фільму і дайте відповідь на запитання: ЯКІ РЕАЛІЇ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ 1960-х ЗНАЙШЛИ ВІДОБРАЖЕННЯ В ЦЬОМУ ФІЛЬМІ?( за нестачі часу достатньо переглянути епізод з 1хв 25 сек.  до 2 хв. 10 сек.)

6. Завдання – слайд № 17.
Микиті Хрущову належить вислів: « У питаннях культури я – сталініст».
Наведіть практичні підтвердження  позиції   М. Хрущова.
 7. Завдання –слайд 18.
Кінорежисер Михайло Ромм в книзі «Четыре встречи с Н. С. Хрущевым» сказав : « Забудеться і манеж, і кукурудза, а люди будуть довго жити в його будинках . Звільнені ним люди... і зла на нього ніхто не буде мати…». Прокоментуйте слова кінорежисера та висловіть власне ставлення до політики М. С. Хрущова в Україні.
І
V.Підсумки уроку :
 
Це фото пам’ятника на могилі Микити Хрущова(Презентація №1, фото на слайді №18) .Скульптор Ернст Нєізвєстний використав засіб протиставлення - гру кольорів  чорного і білого. Задум полягав у тому, що ці кольори символізують протирічивість натури М. Хрущова.
Завдання: Спробуйте визначити двома –трьома реченнями  головні протиріччя періоду правління Хрущова –так званої «доби відлиги» в Україні.
Вчитель заслуховує відповіді учнів та підсумовує:
   Ситуація в суспільно-політичному житті 1956-1964 рр. мала суперечливий характер. З одного боку процес десталінізації та лібералізації суспільного життя мав значний вплив на культурний розвиток суспільства, з іншого боку розпочалась нова хвиля ідеологічного наступу на культуру, русифікації та закриття храмів.
    Економічні реформи та реформи в сільському господарстві були непродуманими і непослідовними. Планова економіка не могла діяти ефективно , отримуючи вказівки «зверху».
    Найбільш вдалими були реформи в соціальній сфері.
V. Оцінювання. Взаємооцінювання.
VІ. Домашнє завдання
: повторити матеріал з теми , підготувати невеличке есе ( теми на вибір):
1.Україна і освоєння цілинних земель.
2. Особливості дисидентства в Україні.

                               Джерела та література :

 1. Десятов Д.Л.
Микита Хрущов і політичні анекдоти// Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик «Персонал плюс», № 39 (291) 8-14 жовтня 2008 року  [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.personal-plus.net/291/3877.html
2.Кульчицький С.В.Історія України : довідник для абітурієнтів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів/ С.В. Кульчицький, Ю.А. Мицик, В.С, Власов.- 2-ге вид.,переробл. та доповн.- К.: Літера ЛТД, 2013.
3.Пометун О.І.Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт.навч. закл. Рівень стандарту, академічний рівень/ О.І. Пометун. Н.М. Гупан.- К.: Освіта , 2011.
4.
Ромм М.И. Четыре встречи с Н. С. Хрущевым // Никита Сергеевич Хрущёв: материалы к биографии./ М.І, Ромм.- М., 1989.
5.Турченко Ф.Г. Історія України : 11 кл.:підруч. для загальноосвіт.навч. закл.: профільний рівень/Ф.Г. Турченко.- К.: Генеза, 2011.
6.Хрущев С.
Никита СергеевичХрущев [Електронний ресурс] // Режим доступу:  http://bibliotekar.ru/polk-22/7.htm

четвер, 27 листопада 2014 р.

Методика формування хронологічних умінь у 5-му класі


      На сучасному етапі розвитку шкільної освіти актуальним є послідовне впровадження в навчанні компетентністного підходу. В умовах компетентнісно орієнтованого навчання історії надзвичайної ваги набуває проблема  формування предметно-історичних умінь як основи історичної компетентності учнів.
    Знайомство з хронологією є одним із перших кроків вивчення історії, адже історія неможлива поза часом: лише встановивши час тих або інших подій та їх послідовність, історики здатні не тільки з’ясувати зв’язок з попередніми та наступними подіями, визначити причини та наслідки , виявити закономірності, а й відтворити істинний перебіг подій, реконструювати минуле.
   Свого часу П. Лейбенгруб  наголошуючи на обов’язковій послідовності викладу як на навчально-предметній особливості історії, зазначав,що хронологія- це специфічна проблема методики історії, оскільки жодній іншій предметній методиці питання засвоєння хронології не притаманне.
   Ще за радянських часів історико-методична школа напрацювала достатню кількість засобів та прийомів формування хронологічних уявлень та вмінь.
Початкові уявлення та елементарні знання про історичний час діти отримують , засвоюючи пропедевтичний курс « Вступ до історії». Що ж до хронологічних умінь, то в 5 класі  згідно навчальної програми школярі повинні оперувати наступними базовими вміннями:
- встановлювати події за датами або дати за подіями;
- співвідносити події та дати( дати та події); події ( або дати) зі століттям (або тисячоліттям); його початком ( чи половиною) та кінцем;
- встановлювати тривалість події , віддаленість її від сьогодення;
- встановлювати хронологічну послідовність кількох подій.
  Уже на перших уроках курсу , відповідно до вимог програми, учні роблять перший крок в осягненні хронології. На уроці « Історія і час» учитель ознайомлює учнів з одиницями виміру часу, поняттями відлік часу,хронологія,дата, століття, тисячоліття,літочислення,наша ера.
 Але треба зауважити, що сприйняття часу для дітей 10-11 років – важке завдання, оскільки їх власний життєвий досвід ще малий в порівнянні з багатовіковою історією людства. На цій підставі методисти рекомендують починати роботу над хронологічними уявленнями дітей з емоційно-образної  презентації основних властивостей історичного часу . Так, для підведення учнів до розуміння лічби часу в історії вчитель організовує бесіді за запитаннями :
?- Скільки минуло часу, відколи продзвенів дзвінок?
?- Скільки минуло часу відтоді, як ви прокинулися сьогодні?
?- Скільки минуло часу від попереднього уроку історії?
? – Скільки минуло часу, як ви стали школярами?
З бесіди учні роблять висновок про відомі їм одиниці вимірювання часу:секунди, хвилини, години, дні , роки.
  Для формування уявлень про послідовність подій на перших уроках учням можна запропонувати наступне завдання:
 Виберіть власні фотографії з різних періодів життя. Розташуйте їх послідовно - одну за одною,відповідно до того, що було раніше, а що пізніше. Спробуйте пояснити на цьому прикладі , що означає хронологічна послідовність подій.
  Коли учні виконають одну-дві актуалізаційно - мотиваційні вправи, пропонуємо їм опрацювати текст підручника про лічбу років в історії. За підручником діти ознайомлюються , як визначити століття за роком. Варто наголосити, що Початкові роки століть – це 101, 201, 301 тощо, а роки з нулями -1900, 2000- це останні роки століть.
Для кращого засвоєння матеріалу можна скласти таблицю:

1-100 рр.
801-900 рр.
901-1000 рр.
1001-1100 рр.
1901-2000рр.
1 ст.
9 ст.
10 ст.
11 ст.
20 ст.
Щоб підвести дітей до розуміння понять плину часу та літочислення ( ера) , доречно так само звернутися до їхнього досвіду. Вибравши  точками відліку події з життя родини ( приміром, шлюб батьків, власне народження). Вислухавши учнів , учитель узагальнює запитанням:
?- Про які «домашні ери»  ви почули?
  Звертаючись до дітей , учитель коментує, що їхні розповіді можна позначити схематично- за допомогою лінії часу в підручнику.
  Пояснення вчителя:
Лінія часуце пряма лінія,переділена рисочками на рівні відрізки, що позначають певне число років. На початку лінії завжди стоїть більша і жирніша риска, яка позначає початок відліку , а наприкінці – стрілочка, яка символізує рух часу. Якщо під час виконання хронологічної задачі  нам необхідно позначити однакові  проміжки часу ( століття, тисячоліття), то ми перериваємо лінію пунктиром. На лінії часу та під нею записуємо умови завдання. Поряд з лінією робимо  математичні підрахунки та записуємо стислу відповідь до завдання.
 Ознайомивши учнів з поняттями , вчитель звертає увагу , що відпрацьовувати хронологічні вміння вони будуть  протягом усього навчального року: визначатимуть послідовність та тривалість подій, їх віддаленість від сьогодення, співвідноситимуть рік зі століттям. Наступного навчального року ознайомляться з лічбою років до нашої ери.
    На наступних уроках теми « Знайомство з історією» увагу п’ятикласників варто звертати не тільки на співвіднесення років зі століттями та тисячоліттями, а й на зворотну відповідність - століть з роками, а також належність року до першої чи другої половини століття.
 На цьому етапі учням можна запропонувати низку завдань.
- Записати будь-який рік поданого століття.
- Визначити , до якого століття належать наведені роки.
- Визначити , до якої половини і якого століття  належать наведені роки.
- Назвати . у якому році починаються зазначені століття.
- назвати, який рік є останнім роком поданих століть.
Для активізації пізнавального інтересу та контролю сформованості  початкових хронологічних умінь можна застосувати дидактичні ігри.
« ХРОНОЛОГІЧНЕ ЛОТО»
Ведучий називає століття і демонструє заздалегідь написані на дошці дати. Учні мають визначити, чи належать дати до даного століття. Гра може бути продовжена у зворотному порядку: ведучий називає дати, гравці визначають, до якого століття вони належать. Під час гри можна влаштувати змагання між рядами.
   Доречно використовувати  й гру « ТОЧНІСТЬ -УВІЧЛИВІСТЬ КОРОЛІВ»
( змагання між рядами). Учні записують на дошці дати та хронологічні межі явищ та процесів, про які  є згадки в тексті підручника , починаючи з першого параграфа:
1866-1934рр.; кінець 18- початок 19 ст.; 1651 р.; 14 ст.; кінець 6 – початок 7 ст.
До кожної дати чи століття учням пропонуються запитання, відповіді на які мають бути лаконічними та точними( для ряду зараховуються блискавичні , точні відповіді).
?- До якого століття належить перша дата?
?- Скільки років прожив М. Грушевський?
?- Скільки дат належить до 19 ст.?
?- До якої половини 19 ст. належить друга дата?
?- Яке століття передувало століттю, що до нього належить 1898 р?
?- Наведіть  іншу дату , що належить до другої половини 19 ст. тощо.
наступний урок у формуванні хронологічних умінь під час опанування тем пропедевтичного курсу « Про що і про кого розповідає історія», « Чому пам’ятки культури належать до історичної спадщини» - розв’язування хронологічних задач за допомогою лінії часу.
 З- поміж таких задач виокремлюємо кілька типів. Проілюструємо ці типи стандартних хронологічних задач прикладами для 5 класу.

 А. Задачі на встановлення віддаленості подій від сьогодення.
 СКІЛЬКИ РОКІВ ТОМУ ВІДБУЛАСЯ ПОДІЯ,ЯКЩО ВІДОМА ЇЇ ДАТА?
 Наприклад, Скільки років тому відбулося хрещення Русі(988 р.)
                                                                           988                                       2014
__________________    __    __   ________________    __   __  __   _______
       н.е.

2014-988=1026 років тому.

Б. Задачі на встановлення віддаленості однієї події від іншої. НА СКІЛЬКИ РОКІВ ОДНА ПОДІЯ ВІДБУЛАСЯ РАНІШЕ ЗА ІНШУ?Або СКІЛЬКИ МИНУЛО РОКІВ ВІД ОДНІЄЇ ПОДІЇ ДО ІНШОЇ?
Треба від дати  останньої події відняти дату попередньої, різниця і буде визначати віддаленість однієї події від іншої.
Початок князювання Ольги 945 р. Подорож до Константинополя 957 р.
_____________945_ _ _ _ __957_______________ _ _ _ _2014_________
     н.е.

957-945 =12 р.

 В.Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від сьогодення. У ЯКОМУ РОЦІ ВІДБУЛАСЯ ПОДІЯ,ЯКЩО ВІДОМО, ЩО ВІД НЕЇ МИНУЛО…РОКІВ?)
У 1989 р. святкували 500-річчя виникнення українського козацтва. Якого часу сягає перша згадка про козаків у писемних джерелах?
               ?                                         1989                                2014
_______ _ _ _ ________________________________________________
  н.е.
1989-500=1489 р.

Г.Задачі на встановлення дати події за її віддаленість від іншої події( У ЯКОМУ РОЦІ ВІДБУЛАСЯ ПОДІЯ,ЯКЩО ВІДОМО , ЩО ЦЕ СТАЛОСЯ ПІСЛЯ ВКАЗАНОЇ ПОДІЇ ЗА ПЕВНУ КІЛЬКУСТЬ РОКІВ?)
Успенський собор Києво-Печерської лаври було збудовано на 27-й рік від заснування монастиря в 1051р. Обчисліть , коли його було збудовано?

                                     1051                    ?                                          2014
___________ _ _ _ _ _ ____________________ _ _ _ ___________________
     н.е.                                         27
1051+27=1078 р.

Як зазначалося вище, застосування компетентнісної моделі навчання історії потребує системної корекції навчального процесу. Стосується вона й контролю та оцінювання. Згідно з вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки програмою для 5 класу передбачено формування таких хронологічних умінь:

Розділ  І.Звідки і як історики довідуються про минуле
Учень креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати , співвідносить рік зі століттям; пояснює , як відбувається відлік часу в історії.
Розділ ІІ. Про що і про кого розповідає історія
Учень встановлює хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносить подію та історичне явище.
Розділ ІІІ. Що історичні пам’ятки розповідають про минуле
Учень встановлює хронологічну послідовність створення зазначених пам’яток.


    З огляду на це для визначення рівня сформованості хронологічної компетентності учням треба пропонувати таке завдання: прочитавши     речення , позначити на лінії часу рік, про який йдеться.
- 2002 р. вийшов друком перший том повного зібрання творів Михайла Грушевського.
- Від 1996 р. малим державним гербом України схвалено тризуб.
-У  1971 році археолог Борис Мозолевський під час розкопок кургану Товста Могила  на Дніпропетровщині знайшов скіфську прикрасу –пектораль.
      Виконуючи такі завдання , п’ятикласники виявляють уміння креслити лінію часу , позначати на ній рік, я кому живемо , а також наведені в тексті дати. При цьому варто звертати увагу на вміння враховувати масштаб та переривати лінію.
    Можна залучати завдання на заповнення хронологічних пропусків.
- 15 століття почалося в   __________ році.
- 20 століття закінчилося в _________  році.
- 988 рік належить до ________ половини  ________ століття.
     Наприкінці навчального року п’ятикласникам можна пропонувати самостійно складати хронологічні задачі, розв’язуючи
 їх  та позначаючи дати та лінії часу.
    Урізноманітнення форм практичних завдань , які передбачають вміння учнів орієнтуватися в історичному часі, сприятиме високому рівню формування хронологічної компетентності.
    

                                              Література:
1.  Власов В. Методика формування хронологічних уявлень та вмінь в пропедевтичному курсі (5 клас)//Бібліотека журналу «Історія та правознавство в школах України: теорія та методика навчання». - №1(1),
 2013 , січень – лютий.- с.15-19.
2.  Пометун О. Формування предметної компетентності учнів у процесі навчання історії в основній школі.// «Історія та правознавство в школах України: теорія та методика навчання». - №4, 2014.- с 7-9.

Методичні рекомендації щодо організації роботи з різними типами історичних джерел на уроках історії у 6 класі


      
     
Для викладання історії в 6 класі за навчальною програмою передбачається робота з різними видами історичних джерел. Опрацювання історичних джерел є не лише способом вивчення нового матеріалу, а й важливим засобом формування предметних умінь та навичок учнів. З метою набуття школярами історичних та інших компетентностей  відповідно до вимог із загальноосвітньої  підготовки учнів окремою структурною складовою програми є уроки – практичні заняття. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та  передбачає самостійну роботу учнів  над окремими питаннями з теми  із використанням підручника( де вміщено тематичні історичні джерела-як текстові ,так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання), інтернет - ресурсів,музейних фондів тощо.[1]
     І хоча у програмі зазначається , що методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів мають бути подані в підручниках, пам’яток по роботі з історичними джерелами у підручниках історії у 5 класі не представлено. Тому виникла необхідність у розробці пам’яток для роботи з різними типами історичних джерел для учнів відповідних вікових категорій.
    У 6 класі вивчається історія стародавнього світу. Отже, основними історичними джерелами, з якими працюють шестикласники  є:
- візуальні джерела ( малюнки первісних людей на скелях,єгипетських папірусах, грецькому посуді, зображення історичних діячів ,фотографії  пам’яток архітектури – руїни Колізею, Афінський Акрополь,єгипетські піраміди тощо);
- писемні джерела( записи мандрівників, уривки з літературних творів даної доби, документальні свідчення тощо);
-історична карта.[2]

            Організація роботи з візуальним джерелами.
Пам’ятка для вчителя .
1. Будь-яке зображення має з’являтися перед очима учнів безпосередньо  в той момент уроку, коли починається робота над ним.
2.Перед початком роботи з візуальним джерелом  необхідно чітко поставити завдання (запитання), відповідно до якого учні будуть його розглядати.
3.Переходити від простих форм роботи( опис зображеного, «озвучування» картини, наведення прикладів, спираючись на зображене ) до складних- аналізу, синтезу,узагальнення, порівняння тощо.
[3]
Пам’ятка для учня по роботі з картинами,портретами.
1.
Уважно розгляньте картину (портрет).Що зображено? (Хто зображений?)
2. Хто автор?

3.Яка назва, підпис?
4.Наскільки зображене співвідноситься з підписом до нього?
5. Яка мета створення твору?
6.Коли сталися зображені події?(Що вам відомо про людину, що зображена на портреті?).
7.Висловіть своє ставлення до цих подій( до людини, зображеної на портреті).
[4]
Пам’ятка для учнів по роботі з фотографіями історичних пам’яток.
1.Уважно розгляньте фото. Що за споруда  на ньому зображена?
2.У якій країні та коли була збудована дана споруда?З якою метою?
3.Які характерні ознаки цього місця і що ви про нього знаєте?


          Організація  роботи з писемними джерелами.
 Пам’ятка для вчителя.
1.Роботу починати з невеликих,нескладних описових фрагментів історичних джерел.
[5]
2. Перед ознайомленням  учнів з документом необхідно поставити завдання : визначити головну ідею документу.
3.Після ознайомлення учнів з документом, запропонувати відрізнити факти від думок, оцінити достовірність документа, сформулювати власні висновки.
Пам’ятка для учня.
1.Ознайомся с джерелом та визнач головну ідею змісту документу.
2.З
ясуй , хто створював це джерело. Який статус мала ця людина?
3.Коли джерело було створене?Які характерні риси історичного часу вплинули на нього?
4.Дай характеристику подіям( особам,історичним явищам) , про які йдеться в джерелі.[6]
5.Наскільки описані в джерелі події ( особи, історичні явища) зображені достовірно?
6.Зроби власні висновки.
    Організація роботи з історичною картою як з джерелом
                                          інформації
Пам’ятка для вчителя.
1. 6 клас є визначальним для формування базового вміння просторової локалізації фактів/об’єктів на карті. Вчитель має показати зразок роботи з картою, а вже потім навчати учнів працювати з картою за запропонованим зразком.
2.Вчитель повинен звернути увагу учнів на те, що кордони держав стародавнього світу змінювались, тому головним орієнтиром у роботі з картою має стати географічна номенклатура  – озера,річки, моря,океани,
гори ,материки тощо.
3.Знайомство з природними умовами кожної країни починати з визначення учнями її географічного розташування , встановлення зв’язка географічного положення з кліматом, рослинним  і тваринним світом та господарством країни.
4. Запорука успіху – систематична робота з картою.[7]
Пам’ятка для учнів.
1.Покажіть на карті місце розташування історичного об’єкту( країни, міста), вказуючи орієнтири -  сторони світу та континент, моря , океани тощо .
2.Встановіть зв'язок географічного положення з кліматом країни.
3.Використовуючи легенду карти визначте рослинний і тваринний світ країни.
4.Зробіть висновки про вплив географічного положення країни на її господарство.
    Отже, у 6 класі, порівняно із пропедевтичним курсом історії 5 класу, зростають вимоги стосовно вміння отримувати інформацію з адаптованих історичних джерел. Використання учнями пам’яток роботи з різними джерелами інформації  під час  систематичних навчальних вправ на практичних заняттях  сприятиме формуванню ключових елементів та історичної компетентності.

Використані ресурси:
1.Історія.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів .5-9 класи.//
Бібліотека журналу « Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання». -К., 2013-№5-6, с.56-57.
2.
Малієнко Ю.Практичні заняття в системі історичної освіти основної школи//Бібліотека журналу « Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання». -К., 2013-№5-6, с.42-43.
3.Пометун О.Особливості проектування та методики уроку в контексті оновлення змісту історичної освіти.
.// Бібліотека журналу « Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання». -К., 2013-№5-6, с.22.
4.Нікітіна П.,Нікітін Ю.,Шеліхова В. Науково-дослідницька робота. Робота з історичними джерелами//Бібліотека журналу «Історія та правознавство » .-Х.: Видавнича група «Основа».,2006.-с29-30.
5.
.Пометун О. Там же, с.21.
6.
Нікітіна П.,Нікітін Ю.,Шеліхова В.Там же,с.28.
7.Власов В. Методика формування хронологічних та картографічних умінь на уроках історії України.//Бібліотека журналу « Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання». -К., 2013-№1 (1), с.40-41.